ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СПОРТСМЕНІВ

А. А. Марійчин

doi:10.18524/2707-0409.2021.2(54).243436

А. А. Марійчин https://orcid.org/0000-0002-6594-6070

DOI: https://doi.org/10.18524/2707-0409.2021.2(54).243436

Ключові слова: комунікативна компетентність, складові комунікативної компетентності, емпіричні показники, професійна мобільність спортсменів, адаптація, комунікація.

Анотація

В статті обґрунтовано роль професійної мобільності спортсменів як ключового чинника в проектуванні кар’єрного шляху спортсменів. Визначено, що одним з індикаторів успішності професійної мобільності спортсменів є їх комунікативна компетентність, що дозволяє не тільки вирішувати проблеми міжособистісної взаємодії чи локальних потреб суб'єкта, але й бути чинником професійного зростання, а також їх соціальної адаптації. Доведено, що спілкування в ході спортивної діяльності є її невід’ємною частиною, воно безпосередньо діє на хід і результативність змагальної діяльності і відіграє важливу роль у спортивному житті загалом. Спортивна кар’єра спортсмена напряму залежить від того, як у нього складаються взаємовідносини з тренером, як він відчуває себе у команді, як проявляє себе лідером, наскільки він грамотно отримує інформацію про суперників, розгадує їхні задуми і приховує свої, і робиться висновок, що спілкування, таким чином, — професійно важлива якість для спортсмена. Як видно з аналізу, проведеного за методикою «Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні» В. В. Бойка, найбільшими середньогруповими значеннями характеризуються шкали Миролюбність (M = 8,458; SD = 4,007) та Агресія (M = 8,124; SD = 4,007); за методикою «Визначення стилю поведінки в конфліктній ситуації» К. Томаса найбільшими середньогруповими значеннями характеризуються шкали Співпраця (M = 7,215; SD = 1,942) та Суперництво (M = 6,339; SD = 1,885); найбільшими середньогруповими значенннями характеризуються шкали Комунікабельність (M = 6,554; SD = 1,595) та Незалежність (M = 5,916; SD = 2,093); адаптивність досліджених спортсменів-гірськолижників знаходиться на середньому рівні. На підставі проведеного дослідження вважаємо, що комунікативна компетентність особистості розкривається у ставленні до людей, до самого себе, особливостей взаємостосунків між людьми, вмінні контролювати та регулювати свою поведінку, доводити, грамотно аргументувати свою позицію і проявляється у вмінні моделювати особистість співрозмовника, домагатися реалізації комунікативної інтенції за допомогою вербальних та невербальних засобів та технологій, тобто продуктивно виходити із конфліктної ситуації.

Посилання

1. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку: монографія. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. — 308 с.
2. Гиренко Л. А., ГоловинМ. С., Колмогоров А. Б., Айзман Р. И. Функциональные резервы юношей, занимающихся лыжным спортом // Science for Education Today.— 2012. — 10 (6). — С. 45–49.
3. Дворецкая Ю. Ю. Личностные особенности специалистов с разным уровнем профессиональной мобильности // Человек. Сообщество. Управление: взгляд молодого исследователя. — Краснодар, 2007. — С. 117–142.
4. Исмагилова Ф. С. Профессиональный опыт специалистов и управление в условиях рыночной экономики. — М, 2000. — 382 с.
5. Ільїна Ю. Ю. Адаптивність особистості як умова перцептивно-інтерактивної компетентності / Харківський національний університет внутрішніх справ УП // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: Міжнародна науково-практична конференція. — URL: http:// repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/7709
6. Мирошниченко С. С. Исследование характерологических коррелятов дисфункциональных убеждений учащихся вузов. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. — 2014. — 4 (110). — С. 93–97.
7. Нестерова Т. В., Кожанова О. С. Фактори індивідуально-психологічної та психофізиологічної сумісності спортсменок при відборі в команди з групових вправ художньої гімнастики. — URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/ eprint/970/1/T_Nesterova_O_Kojanova_PPMBPFVS_GI. pdf
8. Олійник М. О., Олійник І. С. Порівняльна оцінка способів реагування в конфлікті в колективах студентської академічної групи та волейбольної команди, 2016. — URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/463 8/1/16%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BA %D0%9C%D0%9E_110-112.pdf.
9. Павленкович С. С. Стратегии поведения студентов-спортсменов с разными личностными особенностями в конфликтных ситуациях // Конфликты в современном мире: международное, государственное и межличностное измерение: материалы V Международной научной конференции, Саратов, 08 апреля 2016 года. — Саратов: Перо, 2016. — С. 644–648.
10. Пілецька Л. С. Професійна мобільність особистості як одна зі складових соціальної мобільності // Філософія, соціологія, психологія. — 2011. — 16 (2).— С. 280–287.
11. Thomas K. W. Thomas-Кilmann conflict mode. TKI Profile and Interpretive Report, 2008. — С. 1–11.