ОСОБЛИВОСТІ ПОСТТРАВМАТИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ШКОЛЯРІВ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Анотація

Воєнні події в Україні спричиняють психічну травматизацію дітей. Тяжче за всіх психотравму проживають діти з особливими освітніми потребами – рівень їхніх адаптивних можливостей нижчий, копінгстратегії – недосконалі, реакції на травмівну подію є реактивними та мають свою специфіку, зокрема й зумовлену наявним порушенням. Дослідження змін на всіх рівнях функціонування дитини внаслідок психотравми, урахування наявного порушення поряд із розумінням можливостей наявного інструментарію для діагностики посттравматичного стресового розладу в дітей з мовленнєвими порушенням є важливими для надання якісної психологічної допомоги травмованим дітям. Проте питанню діагностики дітей, у яких порушення мовлення пов’язане з пережитою травмівною подією внаслідок воєнних дій в Україні в умовах воєнного конфлікту, що триває, є малодослідженим. У статті наведено дані щодо змін в емоційній, поведінковій, когнітивній сферах функціонування дитини з мовленнєвими порушеннями внаслідок участі (безпосередньої чи опосередкованої) у воєнних подіях. Відзначено необхідність застосовування в діагностиці дитини на предмет посттравматичного стресового розладу інструментів, які враховують наявне порушення. Дієвими методами для діагностики дітей з мовленнєвими порушеннями внаслідок психотравми є проєктивні малюнки, піскотерапія. Інші методи можна використовувати для діагностики, якщо дитина готова вербально співпрацювати з фахівцем.