ПОРУШЕННЯ НАСТРОЮ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ

Ключові слова: порушення настрою, психічне здоров’я, постковідний синдром, пандемія, особистість

Анотація

Стаття присвячена вивченню проблеми порушення настрою в пацієнтів із постковідним синдромом. Порушення нервової системи, що розвинулися під час COVID-19, не минають безслідно, можуть тривати невизначено довгий час, що зумовлено структурними змінами головного мозку, які виникають унаслідок вірусу SARS-CoV-2. Постковідний синдром виявляється більш ніж у 30% пацієнтів, які перенесли COVID-19. Серед основних наслідків COVID-19 розглядають проблеми психічного здоров’я. Мета статті – проаналізувати й емпірично дослідити порушення настрою, що асоційовані з постковідним синдромом, на підставі аналізу доступних наукових джерел і власних даних. За даними результатів емпіричного дослідження визначено, що пацієнти з постковідним синдромом мали схильність до депресивних переживань, а також до різних психічних і психологічних порушень як у процесі лікування, так і протягом тривалого часу після гострої фази хвороби. Встановлено, що середній і високий рівні тривоги також більш характерні для жінок. Соціальна активність в осіб із постковідним синдромом збережена. Зворотний кореляційний зв’язок визначається зі ступенем тривожності та рівнем депресії, а прямий – з показником життєвої активності. Наприкінці статті зроблено висновки та надано рекомендації для запобігання появі порушень настрою в цієї категорії пацієнтів.

Посилання

Вадзюк С.Н., Тимошів В.С. Стан тривожності, самопочуття, активності та настрою у студентів, які перехворіли на коронавірусну хворобу. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2023. № 3 (97). C. 23–29.

Аналіз психофізіологічних показників осіб, які перехворіли на COVID-19 / В.П. Ляшенко та ін. Слобожанський науковий вісник. Серія «Природничі науки». 2024. Вип. 1. С. 33–42. https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.4.

Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія : навчальний посібник. Київ : МАУП, 2000. 256 с.

Особливості первинних психопатологічних розладів внаслідок короновірусної хвороби COVID-19 / Н.О. Марута та ін. Український вісник психоневрології. 2023. Т. 31.
Вип. 1 (114). С. 60–69. https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is1-2023-9.

Неврологічні порушення в пацієнтів, які перенесли COVID-19: як лікувати в умовах пандемії / Т.С. Міщенко та ін. Міжнародний неврологічний журнал. 2021. Т. 17. № 6. С. 10–22. https://doi.org/10.22141/2224-0713.17.6.2021.242231.

Охорона психічного здоров’я : підручник для лікарів / кол. авт. ; за заг. ред. Л.М. Юр’євої, Н.О. Марути. Харків, 2022. 383 с.

Попелюшко Р.П. COVID-19 як чинник виникнення посттравматичного стресового розладу. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2022. Вип. 13. С. 130–136. https://doi.org/10.30970/PS.2022.13.16.

Рекалова О.М. COVID-19 – нова вірусна інфекція: патогенез, діагностика, лікування. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2020. № 2. С. 7–20. https://doi.org/10.30978/TB2020-2-7.

Саржевський С.Н. Психологія та патологія емоцій, волі, уваги : навчально-методичний посібник для студентів 4 курсу медичних факультетів зі спеціальностей «Лікувальна справа» та «Педіатрія». Запоріжжя, 2017. 72 с.

Шупрович А.А. Нейротропні ефекти респіраторних вірусних інфекцій: ментальні та нейропсихологічні аспекти. International Journal of Endocrinology. 2021. № 17 (6). С. 496–502. https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.6.2021.243215.

Residual clinical damage after COVID-19: A retrospective and prospective observational cohort study / R. De Lorenzo et al. PLoS One. 2020. Oct. 14. № 15 (10). P. e0239570. https://doi.org/10.1371/ journal.pone.0239570.

COVID-19 BioB Outpatient Clinic Study group, Benedetti F. Anxiety and depression in COVID-19 survivors: Role of inflammatory and clinical predictors / M.G. Mazza et al. Brain Behav Immun. 2020. Oct. № 89. P. 594–600. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.07.037.
Опубліковано
2024-08-17