ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ КАНДИДАТІВ У ВОДІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Ключові слова: Правила дорожнього руху (ПДР), емоційна стійкість, кандидати у водії, емоційне навантаження, емоційне вигорання водіїв.

Анотація

У статті розглянуто окремі аспекти психологічної готовності курсантів — майбутніх водіїв до керування транспортними засобами (ТЗ). Акцентовано підвищений рівень психологічної небезпеки при керуванні автотранспортом, у зв’язку з чим зроблено ухил на аналіз передумов готовності майбутніх водіїв до адаптації в умовах нової специфічної діяльності, пов’язаної з керуванням та взаємодією з іншими учасниками дорожнього руху. Обґрунтовано потребу актуцентування уваги майбутніх водіїв на психологічних складниках участі у дорожньому русі та можливих психологічних та психофізіологічних ризиках для курсантів. Описано основні складники оцінки готовності курсантів до водіння при вивченні Правил дорожнього руху та практикування за кермом. Визначено важливі якості та риси, які мають бути притаманні майбутнім водіям для успішного здійснення керування, а також для комфортного психологічного самопочуття за кермом. Акцентовано увагу на понятті емоційного вигорання водія, що пов’язує зниження рівнів емоційної стійкості та уважності при керуванні певний термін часу (2–3 роки). Виокремлено особливості темпераменту та нервово-психічні особливості досліджуваних, які мають визначальний вплив на успішність керування та параметри психофізіологічної безпеки майбутнього водія. Деталізовано питання профілактики та подолання надмірної емоційної напруги у зв’язку із підготовкою майбутніх водіїв до керування автотранспортом та виокремлено нагальність недопущення емоційно нестійкого стану, що може призводити до втрати уважності та впевненості у собі під час керування, та призвести до тяжких наслідків, в тому числі і для психічної сфери водія.

Посилання

1. Аболин Л. М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения / Л. М. Аболин // Вопросы психологии. — 1989. — № 4. — С. 141–149.
2. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини і її діагностика / І. Ф. Аршава. — Д.: Вид-во ДНУ, 2006. — 336 с.
3. Варданян Б. X. Механизм регуляции эмоциональной устойчивости: категории, принципы и методы психологи / Б. X. Варданян // Психические процессы: тезисы научных сообщений советских психологов к VI Всесоюзному съезду Общества психологов СССР. — М.: Наука, 1983. — С. 542–543.
4. Дьяченко М. И. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости / М. И. Дьяченко, В. А. Пономаренко // Вопросы психологии. — 1990. — № 1. — С. 106–112.
5. Корольчук М. С. Адаптація та її значення в системі психофізіологічного забезпечення діяльності / М. С. Корольчук // Збірник наукових статей Ки- ївського міжнародного університету. — 2002. — Вип. 2. — С. 191–211.
6. Лебедева С. Ю. Коррекция неблагоприятных эмоциональных состояний функционирования комнаты психологической разгрузки: учебное пособие / С. Ю. Лебедева, Г. В. Попова. — Х.: Национальный университет внутренних дел МВД Украины, 2002. — 92 с.
7. Носенко Е. Л. Теоретико-психологічні засади комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава. — Д.: Вид-во ДНУ, 2006. — 188 с.
8. Корольчук М. С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я: навч. посіб. / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, А. Ф. Косенко, Т. І. Кочергіна; заг. ред. М. С. Корольчука. — К.: ІНКОС, 2002. — 272 с.
9. Черникова О. А. Исследование эмоциональной устойчивости в условиях напряженной деятельности / О. А. Черникова // Проблемы общей психологии: тезисы сообщений на XVIII Международном психологическом конгрессе / под ред. О. С. Виноградова. — М.: Просвещение, 1966. — Т. 2. — С. 442–444.
Опубліковано
2023-08-22