САМООЦІНКА СТУДЕНТОК ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПОЛЬСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ВУЗІВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

І. В. Дуркалевич

doi:10.18524/2707-0409.2019.1(49).185764

І. В. Дуркалевич https://orcid.org/0000-0001-8807-6402

DOI: https://doi.org/10.18524/2707-0409.2019.1(49).185764

Ключові слова: рання дорослість, особистісні ресурси, глобальна самооцінка, студентки, педагогічне навчання

Анотація

У статті представлені результати дослідження відмінностей самооцінки студенток педагогічних спеціальностей польського та українського вузів. Стаття містить дві частини — теоретичну та емпіричну. У теоретичній частині висвітлено проблему самооцінки та її значення для психічного здоров’я особистості. Розкрито джерела, функції та наслідки самооцінки. Встановлено, що висока самооцінка впливає на низку позитивних психологічних наслідків, котрі проявляються у різних сферах життя особистості, зокрема у професійній та приватній/інтимній. Доведено, що висока самооцінка мотивує особистість до діяльності, сприяє реалізації цілей та впливає на якість виконуваних завдань. Низька самооцінка натомість має низку негативних наслідків, котрі відображаються в емоційній сфері, психосоматичних розладах та впливає на низьку активність особистості, а також низьку якість виконуваних завдань. В емпіричній частині представлено аналіз результатів дослідження глобальної самооцінки студенток педагогічних спеціальностей. Опитування проводилося серед 100 студенток польського та українського навчальних закладів. У дослідженні застосовано Шкалу самооцінки (SES) авторства M. Rosenberg’a в адаптації польських науковців I. Dzonkowskiej, K. Lachowicz-Tabaczek, M. Łaguny. Результати досліджень показали, що існує статистично значуща різниця показників глобальної самооцінки у групі студенток педагогічних спеціальностей польських та українських навчальних закладів t (98) = -3,37; p<0,001. Рівень самооцінки студенток польського навчального закладу становить (М = 28,76; SD = 3,77) і є істотно статистично вищий у порівнянні з рівнем самооцінки студенток українських навчальних закладів (M = 26,66; SD = 2,24). Це у свою чергу вказує на те, що самооцінка польських студенток значно вища.

Посилання

1. Baumaister R., F., Campbell J. D., Krueger J. I. Vohs K. D. Does high selfesteem cause better performance, interpersonal success, happienes, Or healthier life style? // Psychological Science in the Public Interest. — 2003. — Vol. 4. — P. 1–44.
2. Bochniarz A. Samoocena studentów kierunków nauczycielskich // Edukacja — Technika — Informatyka. — 2018. — Nr 2 (24). — S. 242–247.
3. Brzezińska A. I., Appelt K., Ziołkowska B. Psychologia rozwoju człowieka. — Sopot: GWP, 2016.
4. Dolińska-Zygmunt G., Nomejko A. Satysfakcja seksualna i samoocena a poczucie jakości życia // Bulik (red.). Zdrowie w cyklu życia człowieka. — Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2012. — S. 171–180.
5. Erikson E. Dzieciństwo i społeczeństwo. — Poznań: Dom Wydawniczy Rebis, 1997.
6. Gurba E. Wczesna dorosłość // J. Trempała. (red.). Psychologia rozwoju człowieka. — Warszawa: PWN, 2011. — S. 287–311.
7. Hobfoll S. E. Stres, kultura i społeczność. Psychologia i filozofia stresu. — Gdańsk: GWP, 2006.
8. Lachowicz-Tabaczek K., Śniecińska J. Samoocena jako monitor zdolności do działania i radzenia sobie — nowe spojrzenie na źródła i funkcje samooceny // M. Straś-Romanowska (red.). Prace Psychologiczne LXII. Drogi rozwoju psychologii wrocławskiej. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2013. — S. 247–265.
9. Laguna M., Lachowicz-Tabaczek K., Dzwonkowska I. Skala samooceny SES Morrisa Rosenberga — polska adaptacja metody // Psychologia Społeczna. — 2007. — Tom 2 02 (04). — S. 164–176.
10. Lehtinen V. Building up good mental health. — Jyväskylä: Gummerus Printing, 2008.
11. Małus A. Cechy osobowościowe małżonków zgłaszających się na terapię małżeńską // Psychoterapia. — 2011. — Nr 4 (159). — S. 17–30.
12. Matczak A. Zarys psychologii rozwoju. — Warszawa: Wydawnictwo Akademickie «Żak», 2003.
13. Oettingen J. E. Dysfunkcje seksualne — podejście oparte na teorii poznawczej // Seksuologia Polska. — 2013. — Nr 11 (2). — S. 68–75.
14. Ogińska-Bulik N., Miniszewska J. Wstęp // J. Miniszewska, N. Ogińska-Bulik (red.). Zdrowie w cyklu życia człowieka. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2012. — S. 5–7.
15. Orth U., Robins R. W., Trzesniewski K. H. et al. Low self-esteem is risk factor for depressive symptoms from Young adulthhood to old age // Journal of Abnormal Psychology. — 2009. — Vol. 118 (3). — P. 472–478.
16. Polino M., Woolfolk R. L., Novalany J. et al. Self-complexity, self-evaluation, and depression: an examination of form and content within the self-schema // Journal of Personality and Social Psychology. — 1995. — Vol. 68 (6). — P. 1108–1120.
17. Rosenberg M. Society and adolescent self-image. — Princenton, New Jersay: Princenton University Press, 1965.
18. Sęk H. Psychologia prewencyjna jako obszar badań i zastosowań // H. Sęk (red.). Zagadnienia psychologii prewencyjnej. — Poznań: UAM, 1991. — S. 7–38.
19. Wojciszke B. Psychologia społeczna. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2015.
20. Wrona-Polańska H. Kreowanie zasobów osobowych wyzwaniem dla promocji zdrowia. Perspektywa psychologiczna // H. Wrona-Polańska, J. Mastalkiego (red.). Promocja zdrowia w teorii i praktyce psychologicznej. — Kraków: WUJ, 2009. — S. 11–26.
21. Zimbardo P. G., Johnson R. L., McCann V. Psychologia: kluczowe koncepcje. T. 1. — Warszawa: PWN, 2010.