ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКА СТРАТЕГІЯ ТУРЕЧЧИНИ: ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВПЛИВ НА БЕЗПЕКУ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ

В. Г. Острякова

doi:10.32782/2707-5206.2024.37.17

В. Г. Острякова https://orcid.org/0009-0008-7493-2114

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-5206.2024.37.17

Ключові слова: військово-морська стратегія, Туреччина, Чорноморський регіон, геополітика, безпека, регіональна співпраця, військово-морські сили

Анотація

Стаття присвячена дослідженню військово-морської стратегії Туреччини в аспекті забезпечення геополітичного впливу на безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні. Відзначено, що геополітична ситуація у Чорноморському регіоні постійно змінюється та викликає занепокоєння у різних гравців, які мають інтереси в цьому регіоні. З’ясовано структуру національних інтересів Туреччини у Чорноморському регіоні, яка формує модель регіональної безпеки. Розглянуто еволюцію, цілі та сучасний стан військово-морської стратегії Туреччини в Чорноморському басейні. Обґрунтовані основні детермінанти військово-морської політики Туреччини у Чорноморському регіоні. Проаналізовані моделі регіональної кооперації у сфері військово-морської безпеки в Чорноморському регіоні. Відзначено роль Організації чорноморського економічного співробітництва для безпеки Чорноморського регіону. Охарактеризований Документ причорноморських країн про заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській області на Чорному морі. Визначені завдання військово-морської групи оперативної взаємодії BLACKSEAFOR. З’ясовано мету створення Чорноморського командного та комунікаційного центру. Розглянуто цілі військово-морської операції «Чорноморська гармонія». Обґрунтоване значення військово-морського флоту Туреччини як інструменту втілення турецької доктрини «Блакитна Батьківщина». Вказується, що у ХХІ століття військово-морські сили Туреччини відіграють більш активну роль у зовнішній політиці країни. Охарактеризована сучасна структура військово- морського флоту Туреччини. Дослідниками стверджується, що Туреччина будує свої військово-морські сили, які оснащені передовими технологіями, з довгостроковою мобільністю у відкритому морі. Зроблено висновок, що сьогодні військово-морська стратегія Туреччини виступає національним силовим інструментом, який допомагає забезпечити безпеку в Чорноморському регіону.

Посилання

Chernyk, P., & Shumka, A. (2012). The Black Sea region as a zone of strategic dominance. Bulletin of Lviv University, 31, 118–132 [in Ukrainian]. [Черник П., Шумка А. Чорноморський регіон як зона стратегічного домінування. Вісник Львівського університету. 2012. Vol. 31. Р. 118–132].
Eker, K., & Bahtiyar, G. (2019). Financing of the navy creation process during the Atatürk period. From Blue Homeland to Open Seas Magazine, 1(3), 16–23 [in Turkish]. [Eker K., Bahtiyar G. Atatürk döneminde donanma oluşturma sürecinin finansmanı. Mavi Vatan’dan Açık Denizlere Dergisi. 2019. Vol. 1, Is. 3. P. 16–23].
Erdogan, I. (2007). The Black Sea region and Ukraine's place in it. Retrieved from https://day.kyiv.ua/article/svitovi-dyskusiyi/chornomorskyy-rehion-i-mistse-v-nomu-ukrayiny [in Ukrainian]. [Ердоган І. Чорноморський регіон і місце в ньому України. 200. URL: https://day.kyiv.ua/article/svitovi-dyskusiyi/chornomorskyy-rehion-i-mistse-v-nomu-ukrayiny (дата звернення: 25.01.2024)].
Moskalyk, D.D. (2021). The «Blue Motherland» doctrine and the Turkish naval forces as a tool for the implementation of Turkish foreign policy. Politicus, 4, 99–104 [in Ukrainian]. [Москалик Д. Д. Доктрина «Блакитна Батьківщина» та військово-морські сили Туреччини як інструмент впровадження турецької зовнішньої політики. Політикус. 2021. Vol. 4. P. 99–104].
Naval Forces Command (2023). Principles and priorities. Retrieved from https://www.dzkk.tsk.tr/Arge/icerik/ilke-ve-onceliler [in Turkish]. [Deniz Kuvvetleri Komutanlığı. İlke ve öncelikler. 2023URL: https://www.dzkk.tsk.tr/ Arge/icerik/ilke-ve-oncelikler (дата звернення: 08.01.2024)].
Razumkov Center (2011). Strengthening security in the Black Sea region and the prospects of Turkish-Ukrainian cooperation. Kyiv, Zapovit, 92 [in Ukrainian]. [Центр Разумкова. Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні і перспективи турецько-українського співробітництва. Київ: Заповіт, 2011, 92 c.].
Sedlyar Yu. (2018). Security policy of Turkey in the Black Sea region in the post-bipolar era. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V. O. Sukhomlynskyi, 2, 69–74 [in Ukrainian]. [Седляр Ю. Безпекова політика Туреччини у Чорноморському регіоні у постбіполярну добу. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. 2018. Vol. 2. P. 69–74].
Sivis, E. (2019). Black Sea Region within the context of regionalism: foreign policy dynamics in the postcold war period. Ömer Halisdemir University Faculty of Economics and Administrative Sciences Journal, 12(4), 563–577 [in Turkish]. [Sıvış E. Bölgeselcilik Kavramı Işığında Karadeniz Bölgesi: Soğuk Savaş Sonrası Dış Politika Dinamikleri. Ömer Halisdemir Üniversitesi İktisadi ve İdari Bilimler Fakültesi Dergisi. 2019. Vol. 12, Is. 4. P. 563–577].
Tutak, E. (2023). The Increasing Influence of the Turkish Naval Forces in Foreign Policy in the 100th Anniversary of the Republic. Süleyman Demirel University Visionary Magazine, 14, 108–126 [in Turkish]. [Tutak E. Cumhuriyetin 100. Yılında Türk Deniz Kuvvetleri’nin Dış Politikada Artan Etkisi. Süleyman Demirel Üniversitesi Vizyoner Dergisi. 2023. Vol. 14. P. 108–126].
Yilmaz, S. (2007). Changing Balances in the Black Sea and Türkiye. Black Sea Research, 15, 45–66 [in Turkish]. [Yılmaz S. Kardeniz'de Değişen Dengeler ve Türkiye. Karadeniz Araştırmaları. 2007. Vol. 15. P. 45–66].