«М’ЯКА СИЛА» ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС ТА ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ НА МІЖНАРОДНІ ПРОЦЕСИ: ДОСВІД США

  • І. В. Жеребятнікова Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця http://orcid.org/0000-0001-7908-6780
  • А. В. Горбачов Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця http://orcid.org/0000-0002-8200-6515
  • О. В. Кравченко Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця http://orcid.org/0000-0001-6524-1997
Ключові слова: стратегія, «м’яка сила», міжнародні відносини, глобалізація, зовнішня політика, публічна дипломатія

Анотація

Статтю присвячено питанням сутності «м’якої сили» як стратегічного напряму політики. Головною ознакою «м’якої сили» є здатність країни формувати світову громадську думку шляхом популяризації власних цінностей, національних культурних традицій, досягнень у сфері науки та освіти. Традиційна стратегія «м’якої сили» вважається американською. Основним ресурсом «м’якої сили» Америки є привабливість американської культури та американського способу життя. «М’яка сила» Америки полягає у здатності досягати цілей шляхом залучення та переконання, що має вирішальне значення для ефективної зовнішньої політики та успішної глобальної торгівлі. Метою статті є дослідження «м’якої сили» США як стратегічного ресурсу та інструменту впливу на міжнародні процеси. Методологічним базисом дослідження є теоретичні та емпіричні методи – збирання й порівняння інформації, а також комплексні методи аналізу, синтезу та узагальнення. Теоретичною основою статті слугують праці вітчизняних та закордонних науковців. Визначено, що стратегічні напрями «м’якої сили» для США включають культурну дипломатію, економічний розвиток через міжнародну торгівлю та інвестиції, підтримку демократії та прав людини. Ці підходи спрямовані на посилення впливу й привабливості США на світовій арені. Зазначено, що «м’яка сила» США часто вважається важливим складником міжнародних процесів. За допомогою таких елементів, як культура, цінності та дипломатія, США можуть переконати інших у справедливості своїх методів без застосування сили чи примусу. Як правило, США використовують свою «м’яку силу» для розвитку відносин, сприяння співпраці та просування своїх цілей на світовій арені. В епоху глобалізації та посилення конкуренції сил інструментарій «м’якої сили» є важливим складником зовнішньополітичної сили країни, яка визнана сучасним еквівалентом великої держави. Сьогодні «м’яка сила» має першочергове значення для глобальних соціальних, політичних, економічних і культурних зусиль.

Посилання

Gavrylenko, I. (2020). The place of «soft power» in US national security strategies. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. International relations. 1(51), 17–21. Retrieved from http://journals.iir.edu.ua/index.php/knu/article/view/3961 [in Ukrainian]. [Гавриленко І. Місце «м’якої сили» у стратегіях національної безпеки США. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. 2020. Вип. 1(51). С. 17–21. URL: http://journals.iir.edu.ua/index.php/knu/article/view/3961 (дата звернення: 15.07.2024)].
Grabovenko, N., & Zykun, N. (2023). Peculiarities of strategic communications in the era of digitalization and the development of new media tools in public administration. Public Administration and Local Government. 1, 14–19. DOI: https://doi.org/10.32782/2414-4436/2023-1-2 [in Ukrainian]. [Грабовенко, Н., Зикун, Н. Особливості стратегічних комунікацій в епоху цифровізації та розвиток нових медіаінструментів у публічному управлінні. Публічне управління та місцеве самоврядування. 2023. Вип. 1. С. 14–19. DOI: https://doi.org/10.32782/2414-4436/2023-1-2].
Karchevska, O. V., & Reuka, A. S. (2020). «Soft power» as the basis of modern geopolitical strategy. Modernization of the political system of modern Ukraine: state and development prospects: Collection of materials of the XIII All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (Severodonetsk, May 15, 2020) (рр.74–79). Severodonetsk. Retrieved from https://dspace.snu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a6b05f3c-7ce8-4fb9-a345-c4eb7b23ac4c/content#page=74 [in Ukrainian]. [Карчевська О. В., Реука А. С. «М’яка сила» як основа сучасної геополітичної стратегії. Модернізація політичної системи сучасної України: стан та перспективи розвитку : збірник матеріалів XІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Сєвєродонецьк, 15 травня 2020 р. Сєвєродонецьк, 2020. С. 74–79. URL: https://dspace.snu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a6b05f3c-7ce8-4fb9-a345-c4eb7b23ac4c/content#page=74 (дата звернення: 15.07.2024)].
Kryvoshein, V. (2023). Technologies of public diplomacy as a tool of «soft power»: peculiarities of implementation in modern Ukraine and the experience of Israel. International relations, public communications and regional studies. 3(17), 63–83. DOI: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-63-83 [in Ukrainian]. [Кривошеїн В. Технології публічної дипломатії як інструмент «м’якої сили»: особливості впровадження в сучасній Україні та досвід Ізраїлю. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2023. № 3(17). С. 63–83. DOI: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-63-83].
Krotiuk, I. (2021). «Soft power» tools in modern hybrid warfare. «Information war of the Russian Federation against Ukraine»: articles and abstracts of reports, (Kherson, December 10, 2021). Kherson. Retrieved from https://hups.mil.gov.ua/assets/doc/science/stud-conf/10-hrudnia-2021.pdf#page=37 [in Ukrainian]. [Кротюк І. Інструменти «м’якої сили» в сучасній гібридній війні. Інформаційна війна Російської Федерації проти України : статті та тези доповідей, м. Херсон,10 грудня 2021 р. Херсон, 2021. URL: https://hups.mil.gov.ua/assets/doc/science/stud-conf/10-hrudnia-2021.pdf#page=37(дата звернення: 15.07.2024)].
Peresypkina, I. V. (2022). Peculiarities of US geostrategy in modern international relations. Modern society:political sciences, sociological sciences, cultural sciences. 1(24), 39–50. DOІ: https://doi.org/10.34142/24130060.2022.24.1.03 [in Ukrainian]. [Пересипкіна І. В. Особливості геостратегії США в сучасних міжнародних відносинах. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2022. Т. 1. № 24. С. 39–50. DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2022.24.1.03].
Senchenko, O. (2022). Peculiarities of the national models of «soft power» of the People’s Republic of China and the United States. Bulletin of the Book Chamber. 8, 24–30. DOI: 10.36273/2076-9555.2022.8(313).24-30 [in Ukrainian]. [Сенченко О. Особливості національних моделей «м’якої сили» КНР і США. Вісник Книжкової палати. 2022. № 8. С. 24–30. DOI: 10.36273/2076-9555.2022.8(313).24-30].
Fedorovych, S. (2021). Soft power of the USA: history and prospects. Collection of materials of the 3rd International Scientific Conference of Students and Young Scientists «May Studies 2021: History, International Relations, Philosophy» (Vinnytsia, April 23, 2021). Vinnytsia [in Ukrainian]. Retrieved from https://jts.donnu.edu.ua/article/view/10901 [Федорович С. М’яка сила США: історія та перспективи. Травневі студії: Історія, міжнародні відносини, філософія : збірник матеріалів ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених, м. Вінниця, 23 квітня 2021 р. Вінниця, 2021. URL: https://jts.donnu.edu.ua/article/view/10901 (дата звернення: 15.07.2024)].
Charles, S. (2024). The Role of Soft Power in International Relations. International Journal of Political Science Studies. 1(1), 25–35. Retrieved from https://forthworthjournals.org/journals/index.php/IJPSS/article/view/18 [in English]. [Charles, S. The Role of Soft Power in International Relations. International Journal of Political Science Studie. 2024. Vol.1. № 1. Р. 25–35. URL: https://forthworthjournals.org/journals/index.php/IJPSS/article/view/18 (дата звернення: 15.07.2024)].
Gallarotti, G. M. (2010). Cosmopolitan power in international relations: a synthesis of realism, neoliberalism, and constructivism. Cambridge University Press. [in English]. [Gallarotti G. M. Cosmopolitan power in international relations: a synthesis of realism, neoliberalism, and constructivism. Cambridge University Press, 2010].
Kormych, L. I., Krasnopolska, T. M., & Pekhnik, A. V. (2023). Soft power instruments in the system of ensuring national security. Actual problems of politics. 72, 73–84. DOI: https://doi.org/10.32782/app.v72.2023.11 [in English]. [Kormych L. I., Krasnopolska T. M., Pekhnik A. V. Soft power instruments in the system of ensuring national security. Актуальні проблеми політики. 2023. №. 72. С. 73–84. DOI: https://doi.org/10.32782/app.v72.2023.11 (дата звернення: 15.07.2024)].
Madziba, N. (2024). Shifting global power: a comparative analysis of soft power in the US and China. Inverge journal ofsocial sciences. 3(2). Retrieved from https://invergejournals.com/index.php/ijss/article/view/79/183 [in English]. [Madziba N. Shifting global power: a comparative analysis of soft power in the US and China. Inverge journal ofsocial sciences. 2024. Vol. 3. Issue 2. URL: https://invergejournals.com/index.php/ijss/article/view/79/183 (дата звернення: 15.07.2024)].
Nye, J. S. (2008) Public diplomacy and soft power. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science. (1)616, 94–109. Retrieved from https://doi.org/10.1177/0002716207311699 [in English]. [Nye J. S. Public diplomacy and soft power. The ANNALS of the american academy of political and social science. 2008. Vol. 616. №. 1. Р. 94–109. URL: https://doi.org/10.1177/0002716207311699 (дата звернення: 15.07.2024)].
Ohnesorge, H. W. (2020). Soft Power: The forces of attraction in international relations. Chin. Polit. Sci. Rev. 7, 595–598. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s41111-021-00182-5 [in English]. [Ohnesorge, H. W. Soft Power: The forces of attraction in international relations. Chin. Polit. Sci. Rev. 2020. №7. Р. 595–598. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s41111-021-00182-5 (дата звернення: 15.07.2024)].
Timilsana, B. K. (2024). Soft power and small states: a theoretical discussion. Journal of political science, 24, 139–158. Retrieved from https://doi.org/10.3126/jps.v24i1.62860 [in English]. [Timilsana B. K. Soft power and small states: a theoretical discussion. Journal of political science. 2024. Vol. 24. Р. 139–158. URL: https://doi.org/10.3126/jps.v24i1.62860 (дата звернення: 15.07.2024)].
Wilson II, E. J. (2008). Hard power, soft power, smart power. The annals of the American academy of Political and Social Science, 616(1), 110–124. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0002716207312618 [in English]. [Wilson III, E. J. Hard power, soft power, smart power. The annals of the American academy of Political and Social Science. 2008. Vol. 1. № 616. Р. 110–124. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0002716207312618 (дата звернення: 15.07.2024)].
Опубліковано
2024-12-04
Розділ
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ