ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ПТСР ТА НЕГАТИВНИХ СТРЕС-АСОЦІЙОВАНИХ РОЗЛАДІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ключові слова: ПТСР, стрес-асоційовані розлади, диференціація, психічне здоров’я, діагностика, психічні розлади

Анотація

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із найбільш вивчених та поширених психічних розладів, що виникають у відповідь на пережиті травматичні події. Однак, ПТСР не єдиний розлад, який може виникнути внаслідок стресових ситуацій. Існують інші негативні стрес-асоційовані розлади, які мають подібну симптоматику, але різні етіологічні чинники та патогенетичні механізми. Диференціація ПТСР та інших стрес-асоційованих розладів є критично важливою для точної діагностики та ефективного лікування. Цей огляд спрямований на систематичне дослідження наукової літератури та психодіагностичних методик, які використовуються для вивчення та розрізнення цих розладів. Важливість цього дослідження полягає у вдосконаленні підходів до діагностики та терапії, що дозволить покращити якість життя пацієнтів, які страждають від цих станів. Зміни у психічному здоров’ї серед українців стають все більш виразними в період війни, що підкреслює важливість вчасно та кваліфіковано проводити діагностику даних станів відповідно до критеріїв МКХ-11 та DSM-5. Метою дослідження є проведення систематичного огляду наукової літератури та визначення методів дослідження, які спрямовані на вивчення ПТСР і негативних стрес-асоційованих розладів. У цьому огляді використовувалися відкриті наукові джерела, присвячені діагностиці ПТСР і негативних стрес-асоційованих розладів, пов’язаних із негативними переживаннями. Аналіз наукової літератури проводився за допомогою методів оглядового, системного та контент-аналізу. Відбір матеріалів здійснювався через бази даних Google Scholar і PubMed, а також за допомогою відкритих ресурсів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Американської психологічної асоціації (АПА) та урядових вебпорталів України, США та Великої Британії. Аналіз сучасної наукової літератури та дослідження різних методів показали, що опитувальники, представлені в статті, можуть бути ефективним інструментом для спеціалістів у сфері психічного здоров’я при комплексній діагностиці ПТСР та інших негативних стрес-асоційованих розладів. Ці інструменти сприяють точній диференціації та наданню відповідного лікування, що покращує якість життя пацієнтів.

Посилання

1. Васильченко О., Жданова Т. Технологічно-психодинамічний підхід до оцінки психологічного стану: можливості і перспективи. Вчені записки Університету «КРОК». 2024. No. 1(73). С. 260–274. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-260-274
2. Зеленська К.О., Платинюк О.Б. Патопсихологічні особливості стрес-асоційованих розладів у осіб, які пережили бойові дії. Медична психологія. 2020. № 1–2. С. 100–103.
3. Туриніна О.Л. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ: ДП «Вид. дім «Персонал». 2017. с. 160.
4. Фокін А.С. Адаптація шкал оцінки ментального здоровʼя. Габітус. 2024. №65. С. 202–208. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.65.35
5. Armstrong T., Olatunji B.O. Eye tracking of attention in the affective disorders: a meta-analytic review and synthesis. Clin Psychol Rev. 2012. 32(8). Р. 704–723. DOI: 10.1016/j.cpr.2012.09.004
6. Bezsheiko V. Адаптація Шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції. PMGP. 2016. URL: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8
7. Bressler R., Erford B.T., Dean S. A systematic review of the Posttraumatic Stress Disorder Checklist (PCL). Journal of Counseling & Development. 2018. Vol.96(2). Р. 167–186. URL: http://dx.doi.org/10.1002/jcad.12190.
8. Cloitre M., Courtois C.A., Charuvastra A., Carapezza R., Stolbach B.C., Green B.L. Treatment of complex PTSD: results of the ISTSS expert clinician survey on best practices. Journal of Traumatic Stress. 2011. Vol. 24(6). p. 615–627. URL: https://doi.org/10.1002/jts.20697.
9. DSM-5-TR Online Assessment Measures. URL: https://www.psychiatry.org/psychiatrists/practice/dsm/educational-resources/assessment-measures
10. Hoppen T.H., Priebe S., Vetter I., Morina N. Global burden of post-traumatic stress disorder and major depression in countries affected by war between 1989 and 2019: a systematic review and meta-analysis. BMJ Global Health. 2021. Vol. 6(7). P. 1–13. DOI:10.1136/bmjgh-2021-006303
11. ICD-11. 2024. URL: https://icd.who.int/en.
12. ICD-11. Post traumatic stress disorder. 2024. URL: https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#2070699808.
13. ICD-11. Acute stress reaction. 2024. URL: https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#505909942.
14. ICD-11. Adjustment disorder. 2024. URL: https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#264310751.
15. ICD-11. Acute and transient psychotic disorder. 2024. URL: https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#284410555.
16. Jayawickreme E., Infurna F.J., Alajak K., Blackie L.E.R., Chopik W.J., Chung J.M., et al. Post‐traumatic growth as positive personality change: Challenges, opportunities, and recommendations. Journal of Personality. 2021. Vol. 89(1). p. 145–165. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/jopy.12591
17. Klimanska M, Haletska I. Psychometric characteristics of the questionnaire on positive and negative affects (OPANA), based on the panas scales. Psychological journal. 2020. Vol. 6(4). P. 119–132. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4.10
18. Nickerson A., Cloitre M., Bryant R.A., Schnyder U., Morina N., Schick M. The factor structure of complex posttraumatic stress disorder in traumatized refugees. European Journal of Psychotraumatology. 2016. Vol. 7. P. 332–353. DOI: https://doi.org/10.3402/ejpt.v7.33253.
19. Schubert C.F., Schmidt U., Rosner R. Posttraumatic growth in populations with Posttraumatic Stress Disorder: A systematic review on growth‐related psychological constructs and biological variables. Clinical Psychology & Psychotherapy. 2016. Vol. 23(6). P. 469–486. DOI: 10.1002/cpp.1985
20. Sears, C.R., Newman, K.R., Ference, J.D. et al. Attention to Emotional Images in Previously Depressed Individuals: An Eye-Tracking Study. Cogn Ther Res 2011. 35. P. 517–528. DOI: https://doi.org/10.1007/s10608-011-9396-5
21. Selye H. The Evolution of the Stress Concept: The originator of the concept traces its development from the discovery in 1936 of the alarm reaction to modern therapeutic applications of syntoxic and catatoxic hormones. American Scientist. 1973. Vol. 61(6), p. 692–699.
22. Veit CT, Ware JE Jr. The structure of psychological distress and well-being in general populations. J Consult Clin Psychol. 1983. Vol. 51(5). P. 730–742. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-006X.51.5.730
23. Weathers F.W., Bovin M.J., Lee D.J., Sloan D.M., Schnurr P.P., Kaloupek D.G., Keane T.M., Marx B.P. The Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5 (CAPS-5): Development and initial psychometric evaluation in military veterans. Psychological Assessment. 2018. Vol. 30(3). p. 383–395. DOI: 10.1037/pas0000486
24. World Health Organization. World Health Assembly Update, 25 May 2019: International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems (ICD-11). 2019. URL: https://www.who.int/news-room/detail/25-05-2019-world-health-assembly-update.
Опубліковано
2026-03-18
Як цитувати
Амбарцумян, В. Ф. (2026). ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ПТСР ТА НЕГАТИВНИХ СТРЕС-АСОЦІЙОВАНИХ РОЗЛАДІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Психологія та соціальна робота, (1), 9-19. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2026.1.1