ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ЩОДО СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА ІНТЕГРАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ

Анотація

У статті розглянуто досвід європейських держав, зокрема Польщі, Німеччини та Литви, у сфері соціальної адаптації та інтеграції громадян України, які були змушені залишити країну через війну та отримали тимчасовий захист. Теоретичною основою аналізу виступають соціокультурний та ресурсний підходи до розуміння адаптації мігрантів, згідно з якими цей процес охоплює не лише емоційне пристосування, а й відновлення втрачених ресурсів та включення до нової системи соціальних взаємодій. Особливу увагу приділено інституційним, мовним, освітнім, трудовим та психосоціальним аспектам соціальної адаптації, а також механізмам інтеграції у приймаючі громади зарубіжних країн.У межах порівняльного аналізу висвітлено основні напрями державної політики окремих країн ЄС у сфері підтримки вимушених мігрантів з України, серед яких – забезпечення доступу до освіти, охорони здоров’я, мовного навчання, соціальних послуг і ринку праці. Акцент зроблено на практиках підтримки уразливих груп – жінок із дітьми, дітей шкільного віку та молоді, а також на викликах у сфері мовної адаптації та визнання професійної кваліфікації. Зазначено, що Польща забезпечила широку мережу освітніх та соціальних ініціатив. У Німеччині акцент зроблено на мовній інтеграції та поступовому включенні в економічне життя. У Литві попри менший масштаб міграції реалізуються комплексні моделі підтримки у сферах освіти, ринку праці та психічного здоров’я. У підсумку підкреслено, що ефективна соціальна адаптація українських вимушених мігрантів, які отримали тимчасовий захист, можлива за умови міжсекторальної взаємодії держави, місцевих громад, громадських організацій та самих мігрантів.