КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК КЛЮЧОВА СТРУКТУРНА ЛАНКА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ: СУБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНА ІНТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВІЙНИ
Анотація
У статті здійснено теоретичне обґрунтування та концептуалізацію ролі клінічної психології як ключової структурної ланки сучасної системи охорони психічного здоров’я України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю приведення системи клініко-психологічної та психосоціальної допомоги у відповідність до умов війни, реформування сфери охорони психічного здоров’я та імплементації норм Закону України від 15.01.2025 № 4223-IX «Про систему охорони психічного здоров'я в Україні». Центральною теоретичною і практичною проблемою визначено діагностичну невизначеність, зокрема дефіцит єдиних об’єктивних критеріїв оцінки психічних станів особистості у моделі «норма–патологія», що ускладнює розмежування психологічних феноменів і психопатологічних симптомів. Методологічну основу становлять порівняльно-типологічний аналіз ортодоксального (нозоцентричного), феноменологічного та психодинамічного підходів, а також системно-структурний аналіз, який дозволив розглянути клінічну психологію як інтегративний компонент системи охорони психічного здоров’я, що поєднує біологічні, психологічні та соціокультурні виміри особистості. Обґрунтовано необхідність подолання біомедичного редукціонізму шляхом інтеграції феноменологічного розуміння переживань із психодинамічним аналізом внутрішньоособистісної динаміки. Показано, що ефективність інтегрованої моделі допомоги залежить від чіткої детермінації меж професійної компетентності та зон відповідальності психіатра, клінічного психолога і психотерапевта. Визначено психодіагностику як центральний функціональний компонент інтегрованої моделі, що забезпечує багаторівневе розуміння стану особистості, персоналізоване планування втручання та формування індивідуальних маршрутів допомоги. Окреслено перспективність інтегральної інструментальної психодинамічної діагностики (ІІПД) як напряму, що підвищує точність клініко-психологічних висновків і дозволяє диференціювати клінічні симптоми та реактивні психічні стани, зумовлені стресом і психотравматичним досвідом, що є особливо значущим у роботі з ветеранами та постраждалими від бойових дій.
Посилання
2. Вигдорчик М. І. Методи психодинамічної діагностики у комплексному медичному огляді моряків : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.34. Укр. НДІ мор. медицини. Одеса, 1999. 20 с. URL: https://surl.li/btsoza (дата звернення: 17.10.2025).
3. Вигдорчик М. І., Родіна Н. В. Сучасні інноваційні можливості та перспективи подальшого розвитку професійної психодіагностики у роботі психологічної служби. Соціально-психологічне забезпечення діяльності сил безпеки та оборони України : тези доп. VІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 30 травня 2025 р. Харків : НА НГУ, 2025. С. 12–15. URL: https://surl.li/uvamqt (дата звернення: 17.10.2025).
4. Гальчук О. Я. Клінічна психологія. Київ : Атіка, 2012. 216 с.
5. Діденко С. В. Клінічна психологія : словник-довідник. Київ : Академвидав, 2012. 320 с.
6. Зборовська О. В., Родіна Н. В., Дорохова О. Е., Колесніченко В. В., Амбарцумян В. Ф. Сучасні міждисциплінарні підходи до діагностики стрес-асоційованих розладів: дизайн дослідження, розробка протоколу експерименту з використанням айтрекера EyeLink 1000 Plus. Офтальмологічний журнал. 2024. № 6. С. 40–47. DOI: 10.31288/oftalmolzh202464047.
7. Луньов В. Є. Психодіагностичні моделі в практиці клінічного психолога. Донецьк : Східний видавничий дім, 2015. 296 с.
8. Луньов В. Клінічна психологія функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я. Zenodo. 2025. С. 1–4. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.17328571
9. Мартинова Л. МКХ-11: оновлений погляд на типологію хвороб. Нейро NEWS. 2022. № 1 (132). С. 5–6. URL: https://neuronews.com.ua/ua/archive/2022/1%28132%29/pages-5-6/mkhonovleniypoglyad-na-tipologiyu-hvorob (дата звернення: 16.10.2025).
10. Матяш М., Максименко С., Луньов В., Павлов А., Ткач Б., Середа С. Інтегративні засади медичної психології: нормогенез, нейронауки та поведінка щодо здоров’я : підручник / за заг. ред. В. Луньова. Київ : Видавництво Людмила. 2024. 222 с.
11. Никоненко Ю.П. Клінічна психологія : Навчальний посібник / уклад. Ю.П. Никоненко. Київ : КНТ. 2016. 369 с.
12. Ольховський Д. Ф. Аналіз результатів та перспектив дослідження психологічних особливостей особистості у ситуації професійного психологічного відбору. Габітус. 2024. № 68. С. 174–179. DOI: 10.32782/2663-5208.2024.68.29
13. Перевязко Л. П. Сучасні моделі вирішення етичних проблем у роботі клінічного психолога. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2022. № 1 (57), т. 1. С. 98–109. DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-98-109.
14. Про систему охорони психічного здоров'я в Україні : Закон України від 15.01.2025 № 4223-IX. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4223-20#Text (дата звернення: 16.10.2025).
15. Родіна Н. В. Психологія копінг-поведінки: системне моделювання : дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2013. 510 с. URL: https://dspace.onu.edu.ua/items/c2439189-a254-488f-a3a8-aa50f44bdeff (дата звернення: 16.10.2025).
16. Родіна Н. В. Системні дослідження психіки особистості: досвід наукової школи «Системне моделювання психологічних феноменів». Психологія та соціальна робота. 2020. № 2 (52). С. 125–144. DOI: 10.18524/2707-0409.2020.2(52).225434.
17. Родіна Н. В., Бірон Б. В., Уханова А. І., Семенюк Н. С., Кернас А. В. Створення шкали для оцінки міжрольових конфліктів у медичних працівників офтальмологічного профілю. Офтальмологічний журнал. 2020. № 2 (493). С. 79–86. DOI: 10.31288/oftalmolzh202027986.
18. Родіна Н. В., Доценко О. Ю., Кернас А. В., Перевязко Л. П., Ворнікова Л. К. Створення шкали для дослідження копінг-поведінки у ситуаціях небезпеки. Офтальмологічний журнал. 2022. № 3. С. 65–73.
19. Родіна Н. В., Науменко А. В. Теоретичний аналіз ефективних методів роботи з посттравматичним стресовим розладом у військовослужбовців. Габітус. 2024. № 59. С. 286–291. DOI: 10.32782/2663-5208.2024.59.50.
20. Родіна Н., Бабій О., Кучеренко Н. Психологічні особливості особистості жінок у стані вимушеної міграції. Габітус. 2024. № 63. С. 173–177. DOI: 10.32782/2663-5208.2024.63.30.
21. Buckley P. Self psychology, object relations theory and supportive psychotherapy. American Journal of Psychotherapy. 1994. Vol. 48, no. 4. P. 519–529. DOI: 10.1176/appi.psychotherapy.1994.48.4.519.
22. Davison G. C., Neale J. M., Hindman D. Abnormal psychology. New York : Wiley, 1996. 710 p.
23. Freud S. The Ego and the Id. The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud. Vol. XIX (1923–1925) : The Ego and the Id and Other Works. London, 1923. P. 1–66.
24. Goldberg D. Karl Jaspers, General Psychopathology. The British Journal of Psychiatry. 2013. Vol. 202. P. 83. DOI: 10.1192/bjp.bp.112.108597.
25. Kendler K. S., Jablensky A. Kraepelin’s concept of psychiatric illness. Psychological Medicine. 2011. Vol. 41, no. 6. P. 1119–1126. DOI: 10.1017/S0033291710001509.
26. Lunov V. Clinical psychologist or Psychological Wellbeing Practitioner (PWP)? Role equivalence and minimum training requirements in Ukraine compared to the UK/USA/EU. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.6005794
27. Nord C., Garfinkel S. Interoceptive pathways to understand and treat mental health conditions. Trends in Cognitive Sciences. 2022. Vol. 26. P. 499–513. DOI: 10.1016/j.tics.2022.03.004.
28. Pruessner L., Timm C., Kalmar J., Bents H., Barnow S., Mander J. Emotion regulation as a mechanism of mindfulness in individual CBT for depression/anxiety. Depression and Anxiety. 2024. Vol. 2024. P. 1–16. DOI: 10.1155/2024/9081139.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






