ЕМОЦІЙНИЙ ФРЕЙМІНГ НОВИН І ПАНІЧНІ РЕАКЦІЇ АУДИТОРІЇ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ключові слова: емоційний фреймінг, панічна афективна активація, психолінгвістика, новинний дискурс, медіаіндукована тривога, гендерні відмінності

Анотація

Зростаючий вплив медіа на психоемоційний стан суспільства у контексті соціальної невизначеності робить актуальним дослідження механізмів формування панічних реакцій аудиторії. Метою статті є експериментальне виявлення та аналіз впливу емоційного фреймінгу новинних текстів на панічні реакції реципієнтів з позиції психолінгвістики, шляхом порівняння емоційних реакцій на повідомлення з різним рівнем емоційної інтенсифікації мовлення. Дослідження передбачало порівняння трьох типів фреймів: загрозливої невизначеності, фактологічної дескрипції та регулятивного контролю. Результати показали статистично значущі відмінності між групами (F(2, 57) = 18,32; p < 0,001), з максимальними показниками панічної афективної активації у межах фрейму загрозливої невизначеності та мінімальними – у регулятивному фреймі. Компонентний аналіз виявив, що тілесна напруга та інтенсивність страху є найбільш чутливими до мовних маркерів невизначеності. Гендерні відмінності проявляються у різних модусах когнітивно-афективної чутливості до мовних стратегій регуляції. Отримані дані підтверджують системну роль психолінгвістичної організації новинного тексту у формуванні панічних реакцій аудиторії та відкривають перспективи для подальших досліджень медіаіндукованих емоційних процесів.

Посилання

1. Величковський Р. Війна в Україні: порівняльний аналіз емоційної то нальності Telegram-каналів і традиційних ЗМІ. Науково-теоретичний альманах Грані. 2024. Т. 27. № 6. С. 79–89. URL: https://doi.org/10.15421/1724115
2. Головська І., Почепцова Д. Психологічні особливості впливу медіа на емоційну сферу та організаційну поведінку військовослужбовців. Габітус. 2021. Вип. 27. С. 59–63. DOI https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2021.27.9
3. Ковальова Т., Токар Ю., Колодич Ю. Емоційний вплив медіаповідомлень: уникнення інформаційних загроз. Обрії друкарства. 2025. Вип. 2 (18). С. 135–147. URL: DOI: 10.20535/2522-1078.2025.2(18).343704
4. Ромах О. Продукування негативних емоційних станів засобами медіа (на прикладі інтернет-видань та теленовин). Science and Education a New Dimension.Humanities and Social Sciences. 2016. IV (12). Issue: 76. С. 63–67. URL: https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/03/Suggestion-negative-emotions-by-means-of-media-based-on-online-publications-and-TV-O.V.-Romakh.pdf (дата звернення: 25.10.2025.)
5. Шевченко В., Тульчій А. Динаміка емоційності під час повномасштаб ного вторгнення у телеграм-каналах професійних та аматорських медіа. Public networks and communications. 2024. Грудень. С. 53–58. https://doi.org/10.31558/3083-5895.2024.2.8
6. Chaplin T. M., Aldao A. Gender differences in emotion expression: A meta-analytic review. Psychological Bulletin. 2013. 139 (4), 735–765. DOI: https://doi.org/10.1037/a0030737.
7. Entman R. M. Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 1993. 43(4), 51–58.
8. Holman E. A., Garfin D. R., Silver R. C. Media exposure to collective trauma, mental health, and functioning: Does it matter what you see? Clinical Psychological Science. 2019. 2(1), 1–14. URL: https://bpb-us-e2.wpmucdn.com/faculty.sites.uci.edu/dist/0/590/files/2024/01/Holman-et-al-Clinical-Psych-Science-Online-First-87ecc6f394ba3586.pdf (дата звернення: 25.10.2025.)
9. Kring A. M., Gordon A. H. Sex differences in emotion: Expression, experience, and physiology. Journal of Personality and Social Psychology. 1998. 74(3), 686–703. https://doi.org/10.1037/0022-3514.74.3.68
10. Matthes J., Kohring M. The content analysis of media frames: Toward improving reliability and validity. Journal of Communication. 2008. 58(2). 258–279 URL: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2008.00384.x
11. Media Effects Advances in Theory and Research. 4th Edition Edited by Mary Beth Oliver, Arthur A. Raney, and Jennings Bryant. New York-London: Routledge, 2020. 455 р.
Опубліковано
2026-03-18
Як цитувати
Порпуліт, О. О. (2026). ЕМОЦІЙНИЙ ФРЕЙМІНГ НОВИН І ПАНІЧНІ РЕАКЦІЇ АУДИТОРІЇ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. Психологія та соціальна робота, (1), 142-152. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2026.1.13