ПСИХОЛОГИ-КОНСУЛЬТАНТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ: РОЛЬ САМОЕФЕКТИВНОСТІ У ПОДОЛАННІ ВИГОРАННЯ ТА ПІДВИЩЕННІ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

С. І. Маркіна

doi:10.32782/2707-0409.2026.1.11

С. І. Маркіна Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0009-0007-2177-2295

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2026.1.11

Ключові слова: синдром вигорання, самоефективність, суб’єктивне благополуччя, психологічна стійкість, стрес, пов’язаний із війною, задоволеність життям

Анотація

Психологи-консультанти, які працюють у зонах конфлікту, стикаються з надзвичайними викликами, зокрема з підвищеним рівнем професійного вигорання та зниженням суб’єктивного благополуччя. Це дослідження вивчає взаємозв’язок між вигоранням, самоефективністю та суб’єктивним благополуччям серед психологів-консультантів в умовах тривалої війни в Україні. Вибірка склала 196 консультантів, які заповнила стандартизовані методики для оцінювання емоційного виснаження, деперсоналізацї, професійних досягнень, загальної та професійної самоефективності, а також задоволеності життям. Результати виявили значний негативний зв’язок між вигоранням і задоволеністю життям, модератором якого виступала самоефективність. Загальна самоефективність продемонструвала буферний ефект впливу вигорання на суб’єктивне благополуччя, тоді як професійна самоефективність виявилася критичним чинником підтримання професійної стійкості. Отримані результати підкреслюють універсальну значущість проблеми вигорання у високостресових професіях в галузі охорони здоров’я та освіти, та визначають самоефективність як ключовий ресурс для пом’якшення його наслідків. Практичні рекомендації включають розробку цільових інтервенцій, спрямованих на підвищення самоефективності та стійкості серед фахівців, що працюють в умовах екстремального стресу. Майбутні дослідження мають зосередитися на вивченні динаміки цього явища у часовій перспективі та розробці адаптованих стратегій для подолання психологічних наслідків тривалих криз.

Посилання

1. Можаровська Т. В., Гаращук К. П. Вплив емоційного вигорання на психологічне благополуччя людей, які працюють з військовими та ВПО. Габітус. 2025. Вип. 76. С. 265–269. https://doi.org/10.32782/hbts.76.45
2. Родіна Н. В., Кременчуцька М. К., Козачек І. А. Психологічні особливості адаптаційних характеристик моряків в умовах війни в Україні. Психологія та соціальна робота. 2025. № 2. С. 145–153. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.2.13
3. Селіверст М. А., Туренко Р. Л. Професійна самоефективність та суб’єктивна успішність керівників різного рівня. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2024. № 76. С. 78–82. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2024-76-11
4. American Psychological Association. Data point: Psychology’s workforce in numbers. APA Monitor. 2018. 49(11). https://www.apa.org/monitor/2018/12/datapoint
5. Arbuckle J. L. IBM SPSS Amos 20 user’s guide. Amos Development Corporation, SPSS Inc. 2011.
6. Bandura A. Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review. 1977. 84(2). P. 191–215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
7. Bandura A. Self-efficacy: The exercise of control. New York, NY: Freeman. 1997.
8. Barros A. S. S. Subjective well-being (SWB) and burnout syndrome (BnS): Correlational analysis of teleworkers in the education sector. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2017. 237. P. 1012–1018.
9. Brown C. G. A systematic review of the relationship between self-efficacy and burnout in teachers. Educational and Child Psychology. 2012. 29(4). P . 4 7–63. https://doi.org/10.53841/bpsecp.2012.29.4.47
10. Diener E., Emmons R. A., Larsen R. J., Griffin S. Development of the Satisfaction with Life Scale. Journal of Personality Assessment. 1985. 49(1). P . 7 1–75. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4901_13
11. Lim S., Song Y., Nam Y., Lee Y., Kim D. Moderating effect of burnout on the relationship between self-efficacy and job performance among psychiatric nurses for COVID-19 in national hospitals. Medicina. 2022. 58(2). 171. doi: 10.3390/medicina58020171
12. Makara-Studzińska M., Golonka K., Izydorczyk B. Self-efficacy as a moderator between stress and professional burnout in firefighters. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2019. 16(2). 183.
13. Maslach C., Schaufeli W. B., Leiter M. P. Job burnout. Annual Review of Psychology. 2001. 52. P. 397–422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
14. Saud J., Rice J. Stress, teamwork, and wellbeing policies: A synergistic approach to reducing burnout in public sector organizations. Administrative Sciences. 2024. 14(12). 319. https://doi.org/10.3390/admsci1412319
15. Schyns B., von Collani G. A short version of the occupational self-efficacy scale: Structural and construct validity across five countries. Journal of Career Assessment. 2002. 10(1). P. 70–88. https://doi.org/10.1177/1069072702010001003
16. Shakeel S., Khan M. M., Khan R. A. A., Mujtaba B. G. Linking personality traits, selfefficacy, and burnout of teachers in public schools: Does school climate play a moderating role? Public Organization Review. 2022. P. 1–21. https://doi.org/10.1007/s11115-021-00514-8
17. Tement S. The role of personal and key resources in the family-to-work enrichment process. Scandinavian Journal of Psychology. 2014. 55(5). P. 489–496. https://doi.org/10.1111/sjop.12146
18. Tomas J. Occupational self-efficacy as a mediator in the reciprocal relationship between job demands and mental health complaints: A three-wave investigation. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. 18(21). 11532. https://doi.org/10.3390/ijerph182111532
19. Vongas J. G., Al Hajj R. The evolution of empathy and women’s precarious leadership appointments. Frontiers in Psychology. 2015. 6. 1751. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.01751