СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ ТА ІДЕНТИЧНОСТІ
Ключові слова:
політична ідентичність, політична свідомість, теорія соціальної ідентичності, виправдання системи, моральні основи, дискурсивна психологія, наратив
Анотація
У сучасній соціальній та політичній психології відбувається фундаментальний парадигмальний зсув. Традиційні уявлення про політичну свідомість як раціонально-логічну структуру, що базується на усвідомлених інтересах та чітких ідеологічних преференціях, поступаються місцем складнішим моделям. Ці моделі враховують вплив афективних станів, безсвідомих мотивацій, моральних інтуїцій та дискурсивних практик. Глобальна криза демократичних інститутів, посилення політичної поляризації, зростання популізму та тотальна цифровізація комунікаційного простору актуалізують потребу в переосмисленні механізмів формування політичної ідентичності. В умовах транзитивності та невизначеності політична ідентичність стає не просто відображенням соціального статусу, а динамічним інструментом психологічної адаптації та екзистенційної безпеки. Метою статті є здійснення вичерпного теоретичного аналізу та систематизації провідних психологічних підходів до вивчення політичної свідомості та ідентичності. Дослідження спрямоване на інтеграцію когнітивістських, мотиваційних, дискурсивних та наративних парадигм у цілісну концептуальну рамку, здатну пояснити сучасні феномени політичної поведінки.
Посилання
1. Васютинський В. О. Психологічні координати українського світу : монографія. Київ : Талком, 2024. 178 c.
2. Кухарук О. Ю. Теорія соціальної ідентичності та прогнозування соціальної поведінки: основні підходи. Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. наук. праць. 2021. Вип. 48 (51). С. 16–23.
3. Слюсаревський М. М. Динаміка уявлень українців про національні символи як відображення спротиву російській агресії. Insight: the psychological dimensions of society. 2025. № 13. С. 374–407. DOI: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-13-16.
4. Ткаченко Г. Психологічні особливості громадянської ідентичності студентської молоді. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2025. Т. 1, № 21. С. 122–126. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.1(21).17.
5. Bakker B. N., Lelkes Y. Putting the affect into affective polarisation. Cognition and Emotion. 2024. Vol. 38, Issue 4. P. 418–436. DOI: https://doi.org/10.1080/02699931.2024.2362366.
6. Clough P. T. The Affective Turn: Theorizing the Social. Durham : Duke University Press, 2007. 328 p.
7. Cole J. C., Gillis A. J., van der Linden S. [et al.] Social Psychological Perspectives on Political Polarization: Insights and Implications for Climate Change. Perspectives on Psychological Science. 2025. Vol. 20, No. 1. P. 3–28. DOI: https://doi.org/10.1177/17456916231186409.
8. Curry O. S. What’s Wrong with Moral Foundations Theory, and How to get Moral Psychology Right. Behavioral Scientist. 2019. URL: https://behavioralscientist.org/whats-wrong-with-moralfoundations-theory-and-how-to-get-moral-psychology-right/ (дата звернення: 22.11.2025).
9. Dvornyk M., Sliusarevskyi M. Digital well-being of Ukrainians experiencing full-scale war: A cross-sectional study. Scientific Studios on Social and Political Psychology. 2025. Vol. 31, No. 1. P. 16–24. DOI: https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2025.16.
10. Erdoğan E., Uyan-Semerci P. Othering in politics: how affective polarization undermines democratic philia? Frontiers in Political Science. 2025. Vol. 7. Article 1553889. DOI: https://doi.org/10.3389/fpos.2025.1553889.
11. Finkel E. J., Bail C. A., Cikara M. et al. Political Sectarianism in America. Science. 2020. Vol. 370, Issue 6516. P. 533–536. DOI: https://doi.org/10.1126/science.abe1715.
12. Garzia D., Reiljan A., Ferreira da Silva F., Trechsel A. H. Affective Polarization. Oxford Research Encyclopedia of Politics. Oxford : Oxford University Press, 2025. DOI: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.2293.
13. Graham J., Nosek B. A., Haidt J. et al. Liberals and conservatives rely on very similar sets of foundations when comparing moral violations. American Political Science Review. 2017. Vol. 111, Issue 4. P. 943–956. DOI: https://doi.org/10.1017/S0003055417000291.
14. Haslam S. A., Reicher S. D., Platow M. J. The New Psychology of Leadership: Identity, Influence and Power. 2nd ed. London : Routledge, 2020. 288 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781351108232.
15. Hunt N. Master Narratives. Applied Narrative Psychology. Cambridge : Cambridge University Press, 2023. P. 42–62. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009245333.005.
16. Jia N., Fee L. Y. The influence of social media content on political identity with corruption perception as a moderator. Frontiers in Political Science. 2025. Vol. 7. Article ID 1659804. DOI: https://doi.org/10.3389/fpos.2025.1659804.
17. Jost J. T., Langer M., Badaan V. et al. Ideology and the limits of self-interest: System justification motivation and conservative advantages in mass politics. Translational Issues in Psychological Science. 2017. Vol. 3, No. 3. P. e1–e26. DOI: https://doi.org/10.1037/tps0000127.
18. Lau V. W., Tse D. C. K., Bligh M. C. et. Al. Not “My” crisis: Social identity and followers’ crisis responses to COVID-19. Analyses of Social Issues and Public Policy. 2022. Online ahead of print. DOI: https://doi.org/10.1111/asap.12316.
19. Lloyd N. New research reveals algorithms’ hidden political power. Northeastern Global News. 2025. November 27. URL: https://news.northeastern.edu/2025/11/27/social-media-politicalpolarization-research/ (дата звернення: 29.11.2025).
20. Lugtigheid C. E., van Stekelenburg J., Boutellier H. J. C. J. One of Us: Identity-Claims and Discursive Strategies of Dutch Party Leaders in Political Speech. Journal of Social and Political Psychology. 2025. Vol. 13, No. 1. P. 1–20. DOI: https://doi.org/10.5964/jspp.14837.
21. Mason L. Ideologues without Issues: The Polarizing Consequences of Ideological Identities. Public Opinion Quarterly. 2018. Vol. 82, Issue S1. P. 866–887. DOI: https://doi.org/10.1093/poq/nfy005.
22. Nordbrandt M. Affective polarization in the digital age: Testing the direction of the relationship between social media and users’ feelings for out-group parties. New Media & Society. 2021. P. 1–20. DOI: https://doi.org/10.1177/14614448211044393.
23. Potter J., Wetherell M. Potter and Wetherell in Discourse Analysis. Discourse Analyzer AI Toolkit. 2024. URL: https://discourseanalyzer.com/potter-and-wetherell-in-discourse-analysis/ (дата звернення: 22.11.2025).
24. Qin J., Du Q., Deng Y. et. al. How does short video use generate political identity? Intermediate mechanisms with evidence from China’s small-town youth. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. Article 1107273. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1107273.
25. Silva C., Pedrero V., Barrientos J. et. al. Just-World Beliefs, System Justification, and Their Relationship with People’s Health-Related Well-Being: A Narrative Review. Behavioral Sciences. 2024. Vol. 14, No. 10. Article 941. DOI: https://doi.org/10.3390/bs14100941.
26. Vaara E., Aranda A. M., Etchanchu H. Discursive Legitimation: An Integrative Theoretical Framework and Agenda for Future Research. Journal of Management. 2024. Vol. 50, No. 6. P. 2343–2373. DOI: https://doi.org/10.1177/01492063241230511.
27. Zmigrod L. A psychology of ideology: unpacking the psychological structure of ideological thinking. Perspectives on Psychological Science. 2022. Vol. 17, No. 4. P. 1072–1092. DOI: https://doi.org/10.1177/17456916211044140.
2. Кухарук О. Ю. Теорія соціальної ідентичності та прогнозування соціальної поведінки: основні підходи. Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. наук. праць. 2021. Вип. 48 (51). С. 16–23.
3. Слюсаревський М. М. Динаміка уявлень українців про національні символи як відображення спротиву російській агресії. Insight: the psychological dimensions of society. 2025. № 13. С. 374–407. DOI: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-13-16.
4. Ткаченко Г. Психологічні особливості громадянської ідентичності студентської молоді. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2025. Т. 1, № 21. С. 122–126. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.1(21).17.
5. Bakker B. N., Lelkes Y. Putting the affect into affective polarisation. Cognition and Emotion. 2024. Vol. 38, Issue 4. P. 418–436. DOI: https://doi.org/10.1080/02699931.2024.2362366.
6. Clough P. T. The Affective Turn: Theorizing the Social. Durham : Duke University Press, 2007. 328 p.
7. Cole J. C., Gillis A. J., van der Linden S. [et al.] Social Psychological Perspectives on Political Polarization: Insights and Implications for Climate Change. Perspectives on Psychological Science. 2025. Vol. 20, No. 1. P. 3–28. DOI: https://doi.org/10.1177/17456916231186409.
8. Curry O. S. What’s Wrong with Moral Foundations Theory, and How to get Moral Psychology Right. Behavioral Scientist. 2019. URL: https://behavioralscientist.org/whats-wrong-with-moralfoundations-theory-and-how-to-get-moral-psychology-right/ (дата звернення: 22.11.2025).
9. Dvornyk M., Sliusarevskyi M. Digital well-being of Ukrainians experiencing full-scale war: A cross-sectional study. Scientific Studios on Social and Political Psychology. 2025. Vol. 31, No. 1. P. 16–24. DOI: https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2025.16.
10. Erdoğan E., Uyan-Semerci P. Othering in politics: how affective polarization undermines democratic philia? Frontiers in Political Science. 2025. Vol. 7. Article 1553889. DOI: https://doi.org/10.3389/fpos.2025.1553889.
11. Finkel E. J., Bail C. A., Cikara M. et al. Political Sectarianism in America. Science. 2020. Vol. 370, Issue 6516. P. 533–536. DOI: https://doi.org/10.1126/science.abe1715.
12. Garzia D., Reiljan A., Ferreira da Silva F., Trechsel A. H. Affective Polarization. Oxford Research Encyclopedia of Politics. Oxford : Oxford University Press, 2025. DOI: https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.2293.
13. Graham J., Nosek B. A., Haidt J. et al. Liberals and conservatives rely on very similar sets of foundations when comparing moral violations. American Political Science Review. 2017. Vol. 111, Issue 4. P. 943–956. DOI: https://doi.org/10.1017/S0003055417000291.
14. Haslam S. A., Reicher S. D., Platow M. J. The New Psychology of Leadership: Identity, Influence and Power. 2nd ed. London : Routledge, 2020. 288 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781351108232.
15. Hunt N. Master Narratives. Applied Narrative Psychology. Cambridge : Cambridge University Press, 2023. P. 42–62. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009245333.005.
16. Jia N., Fee L. Y. The influence of social media content on political identity with corruption perception as a moderator. Frontiers in Political Science. 2025. Vol. 7. Article ID 1659804. DOI: https://doi.org/10.3389/fpos.2025.1659804.
17. Jost J. T., Langer M., Badaan V. et al. Ideology and the limits of self-interest: System justification motivation and conservative advantages in mass politics. Translational Issues in Psychological Science. 2017. Vol. 3, No. 3. P. e1–e26. DOI: https://doi.org/10.1037/tps0000127.
18. Lau V. W., Tse D. C. K., Bligh M. C. et. Al. Not “My” crisis: Social identity and followers’ crisis responses to COVID-19. Analyses of Social Issues and Public Policy. 2022. Online ahead of print. DOI: https://doi.org/10.1111/asap.12316.
19. Lloyd N. New research reveals algorithms’ hidden political power. Northeastern Global News. 2025. November 27. URL: https://news.northeastern.edu/2025/11/27/social-media-politicalpolarization-research/ (дата звернення: 29.11.2025).
20. Lugtigheid C. E., van Stekelenburg J., Boutellier H. J. C. J. One of Us: Identity-Claims and Discursive Strategies of Dutch Party Leaders in Political Speech. Journal of Social and Political Psychology. 2025. Vol. 13, No. 1. P. 1–20. DOI: https://doi.org/10.5964/jspp.14837.
21. Mason L. Ideologues without Issues: The Polarizing Consequences of Ideological Identities. Public Opinion Quarterly. 2018. Vol. 82, Issue S1. P. 866–887. DOI: https://doi.org/10.1093/poq/nfy005.
22. Nordbrandt M. Affective polarization in the digital age: Testing the direction of the relationship between social media and users’ feelings for out-group parties. New Media & Society. 2021. P. 1–20. DOI: https://doi.org/10.1177/14614448211044393.
23. Potter J., Wetherell M. Potter and Wetherell in Discourse Analysis. Discourse Analyzer AI Toolkit. 2024. URL: https://discourseanalyzer.com/potter-and-wetherell-in-discourse-analysis/ (дата звернення: 22.11.2025).
24. Qin J., Du Q., Deng Y. et. al. How does short video use generate political identity? Intermediate mechanisms with evidence from China’s small-town youth. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. Article 1107273. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1107273.
25. Silva C., Pedrero V., Barrientos J. et. al. Just-World Beliefs, System Justification, and Their Relationship with People’s Health-Related Well-Being: A Narrative Review. Behavioral Sciences. 2024. Vol. 14, No. 10. Article 941. DOI: https://doi.org/10.3390/bs14100941.
26. Vaara E., Aranda A. M., Etchanchu H. Discursive Legitimation: An Integrative Theoretical Framework and Agenda for Future Research. Journal of Management. 2024. Vol. 50, No. 6. P. 2343–2373. DOI: https://doi.org/10.1177/01492063241230511.
27. Zmigrod L. A psychology of ideology: unpacking the psychological structure of ideological thinking. Perspectives on Psychological Science. 2022. Vol. 17, No. 4. P. 1072–1092. DOI: https://doi.org/10.1177/17456916211044140.
Опубліковано
2026-03-18
Як цитувати
Керсанов, О. В., & Кононенко, О. І. (2026). СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ ТА ІДЕНТИЧНОСТІ. Психологія та соціальна робота, (1), 72-83. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2026.1.7
Розділ
Статті
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
