РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ: ОСНОВНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Анотація
У статті розглянуто та проаналізовано еволюційний екскурс до питання становлення та розвитку феномену резильєнтності, розглянуто основні теоретичні погляди й описано основні етапи формування та розвитку концепції резильєнтності у процесі розвитку науки та методології, зазначено передумови та джерела походження терміна у психології. Під час проведення аналізу наявних наукових досліджень закордонних і українських науковців було описано п’ять основних етапів розвитку поняття резильєнтності. Описовий етап пов’язаний з визначенням рис і властивостей особистості, яка успішно подолала важкі життєві обставини, другий етап – етап дослідження процесу взаємодії чинників ризику з факторами захисту, третій етап пов’язано з вивченням вродженості рис і здібностей, четвертий етап – дослідження можливостей набуття навичок, умінь, як ресурсів, які у процесі життя допомагають особистості позитивно взаємодіяти із чинниками ризику, та п’ятий, сучасний, етап – пошук дієвих інструментів і психотехнологій формування та розвитку резильєнтної особистості з подальшим посттравматичним зростанням. Наведено визначення поняття резильєнтності різними авторами, приділено увагу розмаїттю поглядів і термінів-аналогів, які використовуються щодо феномену. Надано власне визначення поняття та запропоновано процес пошуку засобів і механізмів розвитку резильєнтності розглядати як перспективу для подальших досліджень.
Посилання
Грішин Е. Резильєнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія «Психологія». Листопад 2021. Вип. 64. С. 62–81.
Кокун О., Мельничук Т. Резилієнс-довідник : практичний посібник. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. 25 с.
Лазос Г. Резильєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Т. 3 : Консультативна психологія і психотерапія. Вип. 14 ; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вінниця, 2018. С. 26–64.
Прокоф’єва Л. Аналіз феномену «резильєнтність»: вивчення та перспективи. Сучасна психологія: проблеми та перспективи : збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, 29 квітня 2021 р. Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2021. С. 122–127.
Ришко Г. Методологічне обґрунтування експериментального дослідження стресостійкості. Проблеми сучасної психологічної освіти в нових термінах. Педагогіка і психологія. 2014. № 1. С. 239–247.
Стрес: від Ганса Сельє до сьогодні / Ш. Сабо та ін. ; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Наукове товариство ім. Шевченка. Львів, 2019. 120 с.
Федорчук В., Комарніцька Л. Психологічне забезпечення резильєнтності суспільства в умовах постійного стресу. Освітня діяльність працівників соціально-психологічної сфери: виклики сьогодення та реалії : Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Кам’янець-Подільський, 1 лютого 2022 р. Кам’янець-Подільський : НРЗВО «Кам’янець-Подільський державний інститут», 2022. С. 225–228.
Хамініч О. Резильєнтність: життєстійкість, життєздатність або резильєнтність? Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2016. Вип. 6. Т. 2. С. 160–165.
Чернобровкіна В., Чернобровкін В. Феномен резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і дискурсу. Психологія та психосоціальні інтервенції. 2020. Т. 3. С. 59–66. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppi_2020_3_11.
Чиханцова О., Гуцол К. Психологічні основи розвитку резильєнтності особистості в період пандемії Сovid-19: практичний посібник ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут психології імені Г.С. Костюка. Київ, 2022. 128 с.
Ющенко І. Резильєнтність дитини в парадигмі ресурсного підходу. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Психологічні науки». 2015. Вип. 128. С. 302–306. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPH_2015_128_69.