ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ  АКАДЕМІЧНОЇ ПРОКРАСТИНАЦІЇ СТУДЕНТІВ  В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

H. P. Zirchak; O. P. Zirchak

doi:10.32782/2707-0409.2025.1.10

H. P. Zirchak National University “Odesa Polytechnic” https://orcid.org/0000-0002-7809-8154
O. P. Zirchak Odesa I.I. Mechnikov National University https://orcid.org/0009-0005-7978-3638

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.1.10

Abstract

У статті проаналізовано особливості формування академічної прокрастинації серед студентів в умовах дистанційного навчання. Розглянуто психологічні чинники, що сприяють зволіканню з виконанням навчальних завдань, зокрема знижену мотивацію, недостатній самоконтроль, порушення тайм-менеджменту та підвищену тривожність. Зосереджено увагу на ролі середовища дистанційного навчання як каталізатора прокрастинаційної поведінки, адже саме ізоляція, відсутність безпосереднього контролю та розмитість меж між навчальною та особистою діяльністю часто спричиняють зниження навчальної активності. Представлено результати емпіричного дослідження, що підтверджують збільшення рівня прокрастинації серед студентів під час онлайн-навчання, а також виявлено відмінності у проявах прокрастинації залежно від індивідуально-психологічних особливостей. У статті обґрунтовано необхідність цілеспрямованого розвитку навичок саморегуляції, а також надано рекомендації щодо організації ефективного дистанційного навчального процесу з урахуванням впливу факторів, що сприяють прокрастинації.

References

1. Бабатіна С. Синдром академічної прокрастинації і соціальна відповідальність у студентському віці. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. 2013. Випуск 2. С. 24–25.
2. Базика Є.Л. Стан прокрастинації як чинник, який пригнічує формування успішної особистості студента: результати дослідження. Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 5. С. 23–30.
3. Грисенко Н.В. Особистісні особливості схильних до академічної прокрастинації студентів. Молодий вчений. 2017. № 11 (51). С. 789–793.
4. Дворник М. С. Прокрастинація в конструюванні особистісного майбутнього : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 120 с.
5. Дмитріюк Н.С., Кордунова Н.О., Мілінчук В.І. Зв’язок академічної прокрастинації з організацією навчальної діяльності студентів. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ, 2019. Том I : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Вип. 53. С. 62–67.
6. Журавльова О. Типологічний підхід до вивчення конструкту прокрастинації. Теорія і практика сучасної психології. 2019. Вип. 1 (6). С. 51–54.
7. Меднікова Г.І. Психолого-педагогічний супровід становлення особистісної зрілості студентів. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Психологія». 2016. Вип. 54. С. 164–173.
8. Назарук Н.В. Прокрастинація як психологічний феномен. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2022. № 3. С. 66–70.
9. Столярчук О.А., Сергєєнкова О.П., Коханова О.П. Проблема академічної прокрастинації студентів в умовах дистанційного навчання. Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний вимір психології та педагогіки», 22–23 травня 2020 р. Львів, 2020. С. 62–66.
10. Ткаченко Н.В., Косікова Є.С. Особистісні чинники академічної прокрастинації студентів молодших курсів навчання. Актуальні проблеми психології. 2018. Т. ХІ. Випуск 18. С. 305–325.