ЕМОЦІЙНИЙ ФРЕЙМІНГ НОВИН І ПАНІЧНІ РЕАКЦІЇ АУДИТОРІЇ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Анотація
Зростаючий вплив медіа на психоемоційний стан суспільства у контексті соціальної невизначеності робить актуальним дослідження механізмів формування панічних реакцій аудиторії. Метою статті є експериментальне виявлення та аналіз впливу емоційного фреймінгу новинних текстів на панічні реакції реципієнтів з позиції психолінгвістики, шляхом порівняння емоційних реакцій на повідомлення з різним рівнем емоційної інтенсифікації мовлення. Дослідження передбачало порівняння трьох типів фреймів: загрозливої невизначеності, фактологічної дескрипції та регулятивного контролю. Результати показали статистично значущі відмінності між групами (F(2, 57) = 18,32; p < 0,001), з максимальними показниками панічної афективної активації у межах фрейму загрозливої невизначеності та мінімальними – у регулятивному фреймі. Компонентний аналіз виявив, що тілесна напруга та інтенсивність страху є найбільш чутливими до мовних маркерів невизначеності. Гендерні відмінності проявляються у різних модусах когнітивно-афективної чутливості до мовних стратегій регуляції. Отримані дані підтверджують системну роль психолінгвістичної організації новинного тексту у формуванні панічних реакцій аудиторії та відкривають перспективи для подальших досліджень медіаіндукованих емоційних процесів.
Посилання
2. Головська І., Почепцова Д. Психологічні особливості впливу медіа на емоційну сферу та організаційну поведінку військовослужбовців. Габітус. 2021. Вип. 27. С. 59–63. DOI https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2021.27.9
3. Ковальова Т., Токар Ю., Колодич Ю. Емоційний вплив медіаповідомлень: уникнення інформаційних загроз. Обрії друкарства. 2025. Вип. 2 (18). С. 135–147. URL: DOI: 10.20535/2522-1078.2025.2(18).343704
4. Ромах О. Продукування негативних емоційних станів засобами медіа (на прикладі інтернет-видань та теленовин). Science and Education a New Dimension.Humanities and Social Sciences. 2016. IV (12). Issue: 76. С. 63–67. URL: https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/03/Suggestion-negative-emotions-by-means-of-media-based-on-online-publications-and-TV-O.V.-Romakh.pdf (дата звернення: 25.10.2025.)
5. Шевченко В., Тульчій А. Динаміка емоційності під час повномасштаб ного вторгнення у телеграм-каналах професійних та аматорських медіа. Public networks and communications. 2024. Грудень. С. 53–58. https://doi.org/10.31558/3083-5895.2024.2.8
6. Chaplin T. M., Aldao A. Gender differences in emotion expression: A meta-analytic review. Psychological Bulletin. 2013. 139 (4), 735–765. DOI: https://doi.org/10.1037/a0030737.
7. Entman R. M. Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 1993. 43(4), 51–58.
8. Holman E. A., Garfin D. R., Silver R. C. Media exposure to collective trauma, mental health, and functioning: Does it matter what you see? Clinical Psychological Science. 2019. 2(1), 1–14. URL: https://bpb-us-e2.wpmucdn.com/faculty.sites.uci.edu/dist/0/590/files/2024/01/Holman-et-al-Clinical-Psych-Science-Online-First-87ecc6f394ba3586.pdf (дата звернення: 25.10.2025.)
9. Kring A. M., Gordon A. H. Sex differences in emotion: Expression, experience, and physiology. Journal of Personality and Social Psychology. 1998. 74(3), 686–703. https://doi.org/10.1037/0022-3514.74.3.68
10. Matthes J., Kohring M. The content analysis of media frames: Toward improving reliability and validity. Journal of Communication. 2008. 58(2). 258–279 URL: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2008.00384.x
11. Media Effects Advances in Theory and Research. 4th Edition Edited by Mary Beth Oliver, Arthur A. Raney, and Jennings Bryant. New York-London: Routledge, 2020. 455 р.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






