ІНТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ ЗНИЖЕННЯ СТИГМАТИЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ: СОЦІАЛЬНА АКОМОДАЦІЯ, ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ТА ОСВІТНІ ІНТЕРВЕНЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДАХ

Анотація

Дослідження спрямоване на розробку інтегрованої моделі зниження стигматизації внутрішньо переміщених осіб у громадах України через поєднання трьох взаємопов’язаних блоків: соціальної акомодації, психологічної адаптації й освітніх інтервенцій. Методи, які було застосовано в роботі: теоретичне моделювання інтегрованої рамки, структурно-функціональний аналіз компонентів моделі, огляд і узагальнення практик громад і міжсекторальних ініціатив, метод логічного узагальнення для пов’язання заходів із очікуваними результатами на рівні особи й громади. Визначено набір практик і політик, що зменшують упередженість і відкривають доступ до ресурсів: спрощення реєстраційних процедур, скасування дискримінаційних норм, муніципальні житлові програми, комунікаційні кампанії, спільні громадські й волонтерські ініціативи. Показано, як ці кроки переводять громаду від декларацій до дієвих рішень. Подано операційне визначення та структуру процесу (когнітивна перебудова, емоційна регуляція, копінг-стратегії, резильєнтність), окреслено пакет інтервенцій: психоедукація, менторство, групові й індивідуальні терапії, мобільні бригади, інтеграція підтримки у первинну ланку. Наголошено на правовій підставі доступу до допомоги. Сформовано трирівневу структуру: програми для місцевих мешканців (зміна ставлень), програми для ВПО (мовні, професійні, громадянська компетентність), інтеграційні культурно-освітні формати (спільні події й проєкти), що закріплюють ефекти двох попередніх блоків. Окреслено необхідні передумови: політична й організаційна підтримка, урахування локального контексту, стале фінансування, постійна оцінка й корекція. Запропонована модель може слугувати «дорожньою картою» для громад: від створення коаліції й ухвалення локальних актів до запуску пілотів у трьох блоках і впровадження моніторингу. Для закладів освіти – це рамка інтеграції модулів толерантності й громадянської освіти; для соціально-психологічних служб – маршрутизація клієнтів й посилення первинної ланки; для місцевої влади й НУО – підстава планувати стійкі програми підтримки ВПО та оцінювати їхню результативність.