РОЛЬ САНОГЕННОГО МИСЛЕННЯ У ПОДОЛАННІ ЛЮДИНОЮ  СИНДРОМУ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

Х. Б. Цьомик

doi:10.32782/2707-0409.2025.2.21

Х. Б. Цьомик Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0001-6080-3786

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.2.21

Ключові слова: саногенне мислення, синдром відкладеного життя, війна, психологічна стійкість, внутрішні ресурси особистості

Анотація

У статті здійснено теоретичне дослідження ролі саногенного мислення у подоланні син- дрому відкладеного життя – психологічного стану, який набуває масового поширення в умовах триваючої повномасштабної війни в Україні. Проаналізовано сутність обох феноменів, зокрема розкрито психологічні механізми прокрастинації, уникання, страху дій та зниження мотивації, що блокують життєву активність і призводять до емоційного вигорання, втрати сенсу життя та депресивних станів. Особлива увага приділена структурним компонентам саногенного мислення як внутрішнього ресурсу особистості: ціннісно-мотиваційному (відповідальність, самоцінність, толерантність до невизначеності), когнітивно-рефлексивному (усвідомлення, переосмислення деструктивних переконань), емоційно-вольовому (регуляція емоцій, стресос- тійкість) та конативно-регулятивному (планування, цілеспрямована поведінка). На основі син- тезу позицій вітчизняних і зарубіжних дослідників доводиться, що саме комплексна активація цих компонентів дає змогу розірвати замкнене коло СВЖ. У статті запропоновано практичні стратегії розвитку саногенного мислення, такі як постановка особистісно значущих цілей, ведення щоденника рефлексії, когнітивна реконструкція, релаксаційні техніки, сприйняття кризи як можливості для особистісного зростання. Підкреслюється, що саногенне мислення виступає не лише теоретичною концепцією, але й практичним інструментом психологічної стійкості, що забезпечує здатність жити повноцінно «тут і зараз», зберігаючи активну життєву позицію навіть в умовах екстремальної невизначеності та соціальної турбулентності.

Посилання

1. Аршова І. Саногенне мислення як чинник психологічного благополуччя особистості в умовах кризи: монографія. Київ: видавничий дім «Освіта України», 2021. 280 с.
2. Гільман А. Когнітивно-рефлексивний компонент саногенного мислення: теоретичний аналіз. Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. Серія «Психологія». 2022. № 65. С. 34–42.
3. Джампольські Дж. Як отримати внутрішню рівновагу і оздоровити стосунки з оточуючими. Київ: Фоліо, 2017. 270 с.
4. Клевака Л., Горбенко Ю. Синдром відкладеного життя у стресових умовах війни. Психолого-педагогічні координати розвитку особистості: зб. наук. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.- практ. конф., 2–3 червня 2022 р. Полтава: Національний університет імені Юрія Кондратюка, 2022. С. 105–109.
5. Моргун В. Емоційно-вольова саморегуляція в структурі саногенного мислення особистості. Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей. Київ: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2023. Вип. 51 (54). С. 87–95.
6. Осадько О. Конативно-регулятивний компонент саногенного мислення: практичні аспекти формування. Проблеми сучасної психології. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2021. Вип. 32. С. 124–135.
7. Титаренко Т. Особистість перед викликами війни: психологічні наслідки травматизації. Проблеми політичної психології. Київ: Міленіум, 2017. Вип. 5 (19). С. 3–10.
8. Bonanno G.A. The End of Trauma: How the New Science of Resilience Is Changing How We Think About PTSD. New York: Basic Books, 2021. 320 p.
9. Hayes S. C., Strosahl K. D., Wilson K. G. Acceptance and Commitment Therapy: The Process and Practice of Mindful Change. Wilson. 2nd ed. New York: Guilford Press, 2012. 402 p.
10. James W. Be Not Afraid of Life. Princeton: Princeton University Press, 2023. 392 p.
11. Kabat-Zinn J. Defining Mindfulness. Mindful, 2017. URL: https://www.mindful.org/jon-kabat-zinn-defining-mindfulness.
12. Landau R., Wirth M. G., Chen S. T. Resilience and coping among Ukrainian refugees: The role of mindfulness and social support. Chen. Journal of Traumatic Stress. 2023. Vol. 36. Issue 4. P. 803–813. https://doi.org/10.1002/jts.22945.
13. Smith J. A., Brown L. K., Davis T. M. Mental health support in times of conflict: A review of intervention programs in Ukraine. The Lancet Psychiatry. 2024. Vol. 11. Issue 2. P. 145–158. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(23)00445-8.
14. Steel P. The Procrastination Equation: How to Stop Putting Things Off and Start Getting Stuff Done. New York: HarperCollins, 2011. 292 p.
15. Tedeschi R. G., Calhoun J., Calhoun L. G. Posttraumatic Growth: Theory, Research, and Applications. New York: Routledge, 2018. 348 p.
16. Torous J., Larsen M. J., Firth J. Digital mental health for Ukraine: A scalable approach to pro- viding crisis support. World Psychiatry. 2023. Vol. 22. Issue 2. P. 321–322. https://doi.org/10.1002/wps.21095.