ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ В РОЗВИТКУ ПОЗИТИВНОГО САМОСТАВЛЕННЯ ТА КОРЕКЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАХИСТІВ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
У статті розкрито актуальність проблеми корекції неадаптивних психологічних захистів і гармонізації особистісного функціонування в контексті сучасних соціально-психологічних викликів. Наголошується на потребі у науково обґрунтованих підходах, спрямованих на розкриття потенціалу особистості, підвищення рівня самоприйняття, розвиток рефлексивності та ціннісної інтеграції. Метою статті є розкриття змісту та аналіз результатів упровадження комплексної програми психологічного забезпечення розвитку позитивного самоставлення й корекції психологічних захистів засобами позитивної психотерапії. Подано опис та апробаційні результати тренінгової програми, яка складається з чотирьох блоків, і є розвиваль- ною психолого-терапевтичною системою, побудованою на принципах позитивної психотерапії. Програма реалізовувалася у форматі групової роботи протягом 24 тижнів (13 занять по 6 годин) серед слухачів Базового курсу Позитивної психотерапії Центру «Терра Баланс».Тренінг стабілізації самооцінки та системи ставлень особистості ґрунтується на припущенні, що використання методів і технік позитивної психотерапії сприяє особистісному зростанню, зміцненню Я-концепції, гармонізації її структурних компонентів і, відповідно, корекції психологічних захистів. Наукова новизна програми полягає у створенні цілісної корекційно-розвивальної моделі, спрямованої на комплексну гармонізацію особистості з одночасною роботою над самосприйняттям, міжособистісними контактами, ціннісно-смисловою сферою та професійною самореалізацією. Отримані результати свідчать про виражену тенденцію до зниження напруженості психологічних захистів по мірі занурення досліджуваних у метод Позитивної психотерапії, а також про конструктивні зміни в системі самоставлення. Зафіксовано підвищення показників самоприйняття, позитивного ставлення до себе, гармонізації внутрішнього досвіду та зростання рівня саморегуляції.
Посилання
2. Максименко С., Прокоф’єва О., Царькова О., Кочкурова О. Практикум із групової психокорекції: підручник. Мелітополь: видавничо-поліграфічний центр «Люкс», 2015. 256 с.
3. Овсяннікова Я. Соціально-психологічний тренінг як засіб подолання стресових впливів на працівника екстремального виду діяльності. Психолого-педагогічна складова підготовки працівників системи МВС: матеріали наук.-практ. конф. 2008. С. 47–49.
4. Сердюк Л., Данилюк І., Турбан В., Пенькова О., Володарська Н. та ін. Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості: монографія. Київ: Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, 2018. 192 с.
5. Чиханцова О. Розвиток життєстійкості особистості у процесі професійної підготовки психологів: монографія. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2017. 272 с.
6. Чиханцова О. Позитивна психотерапія як фактор сприяння розвитку життєстійкості особистості. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. 2021. № 3(1). С. 21–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2021_3(1)__4.
7. Bakhshi S., Khalili M., Sadeghi M. The effects of positive psychotherapy on emotional burnout and self-efficacy in counselors. International Journal of Applied Psychology. 2021. Vol. 11(2). P. 57–64.
8. Eryilmaz A., Kemer G. The effectiveness of group positive psychotherapy on subjective well- being and resilience. Journal of Positive Psychology. 2019. Vol. 14 (5). P. 634–641.
9. Furchtlehner L.M., Fischer E., Schuster R., Laireiter A.-R. A comparative study on the effi- cacy of group positive psychotherapy and group cognitive-behavioral therapy. Journal of Happiness Studies. 2024. Vol. 25. P. 1123–1141.
10. Hersoug A.G., Høglend P., Ulberg R. Changes in defense mechanisms following psychotherapy: A longitudinal study using the DMRS. Psychotherapy Research. 2019. Vol. 29 (4). P. 510–523.
11. Kahl K.G., Winter L., Schweiger U. The efficacy of positive psychotherapy: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. Art. 833784. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.833784.
12. Khanetska N.V. Pozytyvna psykhoterapiia: Teoretyko-praktychnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Khmelnytskyi, 2015. 180 s.
13. Moeini B., Shafiei F., Aghamohamadian H. The impact of positive psychotherapy on self- acceptance and interpersonal relations. Iranian Journal of Psychiatry and Behavioral Sciences. 2020. Vol. 14 (3). P. 1–10.
14. Peseschkian N. Positive Psychotherapy: Theory and Practice of a New Method. Berlin: Springer, 1996. https://doi.org/10.1007/978-3-642-61120-0.
15. Peseschkian N. Positive Psychotherapy. Theory and Practice of a New Method. Berlin; Heidelberg; New York; London; Paris; Tokyo: Springer, 2000. 350 p.
16. Peseschkian N. Positive Psychotherapy: Theory and Practice of a New Method. Wiesbaden: Balancing Publishing, 2006. 310 p.
17. Peseschkian N., Deidenbach H. Positive Psychotherapy: Theory and Practice of a New Method. Berlin: Springer, 1988. 300 p.
18. Peseschkian N., Deidenbach H. Wiesbadener Inventar zur Positiven Psychotherapie und Familientherapie (WIPPF). Berlin; New York: Springer Verlag, 1988. 150 s.
19. Plutchik R., Kellerman H., Conte H. R. A structural theory of ego defenses and emotions. In: Izard E. (Ed.) Emotions in Personality and Psychopathology. New York: Plenum Press, 1979. P. 229–257.
20. Rashid T., Seligman M.E.P. Positive Psychotherapy: Clinician’s Guide. 2nd ed. Oxford: Oxford University Press, 2023. 384 p.
21. Serdiuk L., Otenko S. The Ukrainian-language adaptation for Wiesbaden Inventory for Positive Psychotherapy and Family Therapy (WIPPF). The Global Psychotherapist. 2021. Vol. 1 (1). P. 11–14. URL: http://www.positum.org/files/the_global_psychotherapist._vol.1._no.1._jan.2021.pdf.






