ЦИФРОВІЗАЦІЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДЕЙ ЛІТНЬОГО ВІКУ ЯК ФАКТОР ІНКЛЮЗІЇ У СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ
Анотація
Надзвичайні ситуації (пандемія COVID-19, війна росії з Україною) та пов’язані з ними події розгортаються під час повсюдного розвитку цифрових технологій. У статті, спираючись на результати власних емпіричних досліджень, розглядаємо потенціал цифрових технологій у реалізації функцій волонтерів літнього віку, зокрема волонтерських загонів ради ветеранів праці та територіального центру надання соціальних послуг, що діють у надзвичайних ситуаціях, аналізуємо вплив цифровізації на волонтерські практики літніх людей та інтенсивність їхнього впливу на соціальну інклюзію останніх. Мета дослідження полягає у необхідності осмислення проблем набуття людьми літнього віку цифрових компетентностей для розвитку волонтерської діяльності як однієї з форм соціальної інклюзії. Для реалізації поставленого завдання застосовувався інтегрований дослідницький дизайн – поєднання якісних та кількісних методів дослідження. Як емпірична база було проведено серію глибинних інтерв’ю з волонтерами, керівниками та лідерами волонтерських груп людей літнього віку (n = 18). За гендерним розподілом 84,7% респондентів складають жінки, а 15,7% – чоловіки, за напрямами освіти виділяють гуманітарну (60,4%) та технічну (39,6%).Як додатковий метод були використані аналіз документів, вторинний аналіз даних, отриманих у минулих проєктах, та дані, отримані за допомогою анкетування (n = 176). Віковий діапазон респондентів: від 60 до 80 років.Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше за допомогою комплексних досліджень отримані дані, які дають змогу встановити можливості розвитку волонтерської діяльності людей літнього віку з використанням цифрових технологій, подальшого розвитку набули наукові уявлення про шляхи вдосконалення форм і методів соціальної інклюзії людей літнього віку в умовах цифровізації суспільних процесів.Висновки дослідження підтверджують гіпотезу про те, що для окремих груп населення, таких як літні люди, цифровізація волонтерських практик стала не лише можливістю для участі у волонтерській діяльності, але й важливим фактором інклюзії до соціального життя на підставі подолання ризику соціальної ексклюзії, пов’язаної з ізоляцією, спричиненою надзвичайними ситуаціями (пандемією COVID-19 та повномасштабною війною росії проти України).
Посилання
2. Гришко О. Забезпечення прав осіб похилого віку в умовах цифровізації. Юридична Україна. 2024. № 3. С. 6–11.
3. Данилюк М., Дмитришин М., Горан Т. Цифровізація соціальних послуг. Економіка. Фінанси. Право. 2023. № 8. С. 36–39. https://doi.org/10.37634/efp.2023.8.9.
4. Жила К. Можливості соціальної адаптації людей похилого віку шляхом навчання їх цифровій грамотності: кваліфікаційна робота, освітній ступінь «Бакалавр»: 231. Суми, 2023. 67 с.
5. Каркач А. Цифрова ресоціалізація літніх людей в умовах територіального центру соціального обслуговування. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Ушинського. 2020. № 3 (132). С. 173–179. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-3-20.
6. Каркач А., Семигіна Т. Цифрова компетентність людей літнього віку. Таллінн: Teadmus, 2024. 322 с.
7. Краус K. Цифрова якість життя суспільства як результат економічного зростання в умовах інституціонально-структурних змін. Modeling the development of the economic systems. 2024. № 3. 38–45. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-13-5.
8. Круцюк О. Індивідуально-психологічні та мотиваційні особливості особистості як чинники діяльності волонтера: дис. … канд. психол. наук: 19.00.01. Київ, 2019. 231 с.
9. Ничкало Н., Лук’янова Л., Овчарук О. Цифрова трансформація суспільства: європейський досвід, українські реалії. Освіта для цифрової трансформації суспільства: монографія. Київ, 2024. Т. 1. С. 74–98.
10. Піжук О., Муравйов В. Цифрове суспільство як нова парадигма розвитку цивілізації ХХІ століття. Věda a perspektivy. 2022. № 2 (9). С. 75–86. https://doi.org/10.52058/2695-1584-2022-2(9)-75-86.
11. Тукач І., Голубенко Т. Соціальна адаптація людей похилого віку в сучасному просторі. Соціальна політика: виклики часу: матеріали Міжнар. науково-практ. конф., що присвяч. 190-річ. УДУ ім. Михайла Драгоман., м. Київ, 24 квітня 2024 року. Київ, 2024. С. 23–25.
12. Konrath S., Fuhrel-Forbis A., Lou A., Brown S. Motives for Volunteering are Associated with Mortality Risk in Older Adults. Health Psychology. 2012. Vol. 31. No. 1. P. 87–96. https://doi.org/10.1037/a0025226.
13. Morrow-Howell N., Hinterlong J., Rozario P.A., Tang F. Effects of Volunteering on the Well- Being of Older Adults. The Journals of Gerontology: Series B. 2003. Vol. 58. No. 3. P. 137–145. https://doi.org/10.1093/geronb/58.3.S 137.
14. Musick M.A., Herzog A.R., House J.S. Volunteering and Mortality among Older Adults: Findings from a National Sample. The Journals of Gerontology: Series B. 1999. Vol. 54B. No. 3. P. 173–180. https://doi.org/10.1093/geronb/54b.3.s173.
15. Norris W. Digital Humanitarians: Citizen Journalists on the Virtual Front Line of Natural and Human-Caused Disasters. Journalism Practice. Special Issue: Mapping Citizen and Participatory Journalism. 2016. Vol. 11. No. 2–3. P. 213–228. https://doi.org/10.1080/17512786.2016.1228471.
16. Walsh K., Scharf T., Keating N. Social Exclusion of Older Persons: A Scoping Review and Conceptual Framework. European Journal of Ageing. 2017. Vol. 14. No. 1. P. 81– 98. https://doi.org/10.1007/s10433-016-0398-8.
17. Zook M., Graham M., Shelton T., Gorman S. Volunteered Geographic Information and Crowdsourcing Disaster Relief: A Case Study of the Haitian Earthquake. World Medical & Health Policy. 2010. Vol. 2. No. 2. P. 6–32. https://doi.org/10.2202/1948=4682.1069.
