КОНСТРУЮВАННЯ МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ  ІНКРЕМЕНТАЛЬНОСТІ ІМПЛІЦИТНИХ УЯВЛЕНЬ:  ПОТЕНЦІАЛ АСОЦІАТИВНОГО ТЕСТУВАННЯ  В ЕМПІРИЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ

Т. О. Гальцева; Р. В. Величко

doi:10.32782/2707-0409.2025.1.6

Т. О. Гальцева Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0001-7447-4776
Р. В. Величко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-4242-0033

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.1.6

Ключові слова: особистість, інтелект, здібності, імпліцитні теорії інтелекту та особистості, імпліцитні уявлення, асоціативне тестування, асоціанізм, теорії особистості, психодіагностика, інкрементальність, фіксованість

Анотація

У статті розглянуто потенціал психодіагностики як ключової галузі психологічної науки, що забезпечує розробку інструментарію для емпіричного вивчення особистості. Особливу увагу приділено необхідності впровадження нових підходів для дослідження глибинних переконань людини, зокрема такого феномена, як інкрементальність уявлень. На противагу традиційним методам, що часто обмежені усвідомлюваними проявами психіки, запропоновано використовувати асоціативне тестування. Цей підхід дозволяє виявляти латентні когнітивні схеми, які є фундаментом індивідуальної поведінки та мотивації. Метою дослідження було наукове обґрунтування застосування асоціативних тестів для аналізу інкрементальності імпліцитних уявлень особистості. Вихідне припущення полягало в тому, що асоціативні методики здатні розкрити приховані зв’язки та ставлення у свідомості щодо інтерпретації понять інкрементальності (орієнтації на розвиток і зміни) або фіксованості (орієнтації на стабільність і незмінність здібностей). Такий підхід дає змогу сформувати цілісний образ актуальних характеристик особистості в контексті її здатності до трансформацій та розвитку. Дослідження спиралося на історичний контекст асоціативної психології та сучасні концепції, зокрема імпліцитні теорії інтелекту та особистості К. С. Двек. Завданням було не лише розробити нову методику, а й визначити її психометричні основи та діагностичні можливості. У результаті було створено методику вивчення інкрементальності імпліцитних уявлень (МВІІУ), яка ґрунтується на принципах прямого та ланцюгового асоціативного тестування. Її відмінність від опитувальних методик полягає в мінімальній структурованості інструкції, що зменшує вплив контекстуальних обмежень та соціально-рольових приписів, забезпечуючи виявлення автентичних пріоритетів респондентів. У процесі розробки МВІІУ був сформований перелік із 60 слів-стимулів, які відображають дихотомію інкрементальних та фіксованих уявлень, включаючи нейтральні слова для маскування. Отримані асоціативні реакції дозволили виявити ключові слова-маркери, що характеризують інкрементальність/фіксованість імпліцитних уявлень. Впровадження методики проводилося в онлайн-середовищі, де респонденти обирали слова, які здаються їм найбільш привабливими та релевантними. Для обробки результатів був розроблений кількісний показник «Інкрементальність». Проведені розрахунки показали, що методика має високу внутрішню узгодженість та конструктивну валідність, що підтверджує її надійність як діагностичного інструменту.

Посилання

1. Аршава І. Ф., Салюк М. А. Імпліцитні теорії інтелекту та особистості як предиктори психологічного благополуччя і оптимізму. Journal of Psychology Research. 2019. № 25 (8). С. 10–20.
2. Горбунова В. В. Проблеми дослідження імпліцитних теорій. Соціальна психологія. 2008. № 30 (4). С. 17–28.
3. Історія психології: від античності до початку XX століття : навчальний посібник / авт-уклад. О. П. Коханова. Київ : НВП «Інтерсервіс», 2016. 235 с.
4. Bain A. The emotions and the will. 1878. New York : D. Appleton & Company. 604 p.
5. Berkeley G., McCormack T. J. A Treatise Concerning the Principles of Human Knowledge. Illustrated, reprinted ed. Dover philosophical classics. 2003. New York : Oxford Philosophical Texts Series. Courier Corporation. 128 р.
6. Dweck C. S., Leggett E. L. A social-cognitive approach to motivation and personality. Psychological Review. 1988. № 95 (2). P. 256.
7. Ebbinghaus H. Über das Gedächtnis: Untersuchungen zur experimentellen Psychologie. 1885. Leipzig : Duncker & Humblot. 169 s.
8. Hartley D. Observations on Man: His Frame, His Duty, and His Expectations. History of psychology series, Scholars' Facsimiles & Reprints. 1966. P. 1040.
9. Hume D. A Treatise of Human Nature / Ed. by Sir L. A. Selby-Bigge. 1975. Oxford : Microbook library of English literature. Clarendon Press. P. 709.
10. Locke J. An Essay Concerning Humane Understanding. In Four Books. 1st ed. 1690. London : Printed by Eliz[abeth] Holt, for Thomas Basset, at the George in Fleetstreet, near St. Dunstan’s Church. 404 р.
11. Mill J. S. A System of Logic, Ratiocinative and Inductive: Being a Connected View of the Principles of Evidence, and Methods of Scientific Investigation. 1843. Vol. 1. Oxford : J. W. Parker. Р. 624.
12. Thorndike E. L. Animal intelligence: An experimental study of the associative processes in animals. Psychological Review: Monograph Supplements. 1898. № 2 (4). Р. 109.