ДИНАМІКА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ЗАГРОЗ: ДОСВІД ІЗРАЇЛЯ

  • О. В. Завгородня Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України https://orcid.org/0000-0001-8786-8707
Ключові слова: національна ідентичність, громадянська модель, етнічна модель, релігійна модель, спільні переконання, мілітаризація, освіта

Анотація

Запропоновано широке визначення національної ідентичності. Зазначено, що почуття належності до національного «ми», відчуття спільної долі сприяє солідарності співгромадян, полегшує соціально орієнтований перерозподіл ресурсів, забезпечує мотивацію для спільних дій та досягнення національних цілей. Окреслено три моделі національної ідентичності – з перевагою громадянської, етнічної, або релігійної складової. Етнічна, релігійна та громадянська складові можуть поєднуватися в різних співвідношеннях і суперечливості. З’ясовано функції, особливості формування та зміни усталених спільних переконань як складової національної ідентичності. Переконання національного рівня визначено як колективно підтримувані уявлення про світ та етичні погляди, ціннісно й емоційно значущі для співвітчизників, які стосуються важливих для них тем, проблем, а також сприяють їхній позитивній самооцінці. З’ясовано ознаки усталених переконань національної спільноти. (тривалість, національний масштаб поширення, наявність в культурних продуктах тощо). Стверджується, що трансформацію переконань спричинюють масштабні події, зокрема загрозливі, а зміна глибоко вкорінених спільних переконань передбачає зміну сенсів національної ідентичності. Загрози для країни можуть бути класифіковані як зовнішні, внутрішні, глобальні. Екзистенційну загрозу трактовано як таку, що загрожує її існуванню і, відповідно, проблематизує існування пов’язаної з нею національної ідентичності. Стверджується, що спільні переконання та національна ідентичність можуть бути різною мірою мілітаризовані; це виявляється в домінуванні певних переконань та почуттів. Виокремлено низку переконань, що складають наратив вимушеного мілітаризму. В умовах екзистенційної загрози зазначені переконання представлено в свідомості громадян, також вони транслюються в системі освіти в процесі формування національної ідентичності школярів.

Посилання

1. Кривда Н. Чому важливо говорити про ідентичність в умовах війни. 2024. URL: https://lb.ua/culture/2024/03/16/603487_chomu_vazhlivo_govoriti_pro.html.
2. Резнікова О., Войтовський К. «Життя як в Ізраїлі»: висновки з досвіду забезпечення національної безпеки для України.17.06.2022. Офіційний вебсайт Національного інституту стратегічних досліджень URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/zhyttya-yak-v-izrayilivysnovky-z-dosvidu-zabezpechennya-natsionalnoyi.
3. Рябчук М. Долання амбівалентності. Дихотомія української національної ідентичності. Історичні причини та політичні наслідки. К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. 252 с.
4. Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність / Пер. з англійської П. Таращука. Київ: Основи, 1994. 224 с.
5. Терент’єва А. Досвід держави Ізраїль щодо управління безпекою цивільного населення в умовах кризових ситуацій. Науковий вісник: Державне управління. 2 (14), 2023. 310–333. https://doi.org/10.33269/2618-0065-2023-2(14)-310-333
6. Ariely G. Testing the National Identity Argument in a Time of Crisis – Evidence from Israel. Nationalities Papers. 2024. 52(1). Р. 205–221. https://doi.org/10.1017/nps.2023.12.
7. Avraamidou L. Identities in/out of physics and the politics of recognition. Journal of Research in Science Teaching, 59(1), 58–94. 2022. https://doi.org/10.1002/tea.21721.
8. Bar-Tal, Daniel. Shared beliefs in a society: Social psychological analysis. Thousand Oaks, CA: Sage. 2000. https://doi.org/10.4135/9781452204697.
9. Billig M. Place Identity Strategies at University Constructed by Minority Arab-Israeli Student Groups. Front. Psychol. 12. 2021. 37–43. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.665042.
10. Cohen E., Hod Y., Ben-Zvi D. From “Carrier” to “Creator”: The re-construction of national identity in more inclusive terms. Journal of the Learning Sciences, 32(3), 2023. 427–454. https://doi.org/10.1080/10508406.2023.2185147.
11. David O., Bar-Tal D. A sociopsychological conception of collective identity: The case of national identity as an example. Personality and Social Psychology Review, 13(4), 2009. 354–379.
12. Edensor T. National identity, popular culture and everyday life. London: Routledge. 2002. 224р. https://doi.org/10.4324/9781003086178.
13. Epelboim S. Jewish identity: formation, maintenance and possible modification under social psychology. PsicoUSF. 2004, vol. 9, n. 1, pp. 87–97.
14. Gustavsson G., Stendahl L. “National Identity, a Blessing or a Curse? The Divergent Links from National Attachment, Pride, and Chauvinism to Social and Political Trust.” European Political Science Review. 12 (4), 2020. 449–468.
15. Ingold T. Being Alive. New York: Routledge. 2011. 270
16. Lewin-Epstein N., Cohen Y. Ethnic origin and identity in the Jewish population of Israel, Journal of Ethnic and Migration Studies, 2019. 45:11. 2118–2137. https://doi.org/10.1080/1369183X.2018.1492370.
17. Oren N., Bar-Tal D. Ethos and identity: Expressions and changes in the Israeli Jewish society. Studies in Psychology. 2006. 27(3). 293–316. https://doi.org/10.1174/021093906778965035.
18. Pajares M.F. Teachers’ Beliefs and Educational Research: Cleaning Up a Messy Construct. Review of Educational Research. 1992. 62. 307–332. http://dx.doi.org/10.3102/00346543062003307.
19. Parekh В. A New Politics of Identity: Political Principles for an Interdependent World. Macmillan Education UK, 2008, 317 р.
20. Qazi M. H. Exploring links between national education and students’ militaristic national identity constructions – a case study of Pakistani state schools in Islamabad. Journal of Curriculum Studies, 2020. 52(4). 516–532. https://doi.org/10.1080/00220272.2020.1755997.
21. Qazi M. H. Construction of students’ religious national identities in Pakistani state schools and its implications for minorities.Compare: A Journal of Comparative and International Education, 2021. 53(2). 181–198. https://doi.org/10.1080/03057925.2021.1886053.
22. Rahm J., Gonsalves А. Refiguring research stories of science identity by careing to the embodied, affective, and non-human, Frontiers in Education, 2023. 8. Р. 1–6. https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1083992.
23. Richardson V. The role of attitudes and beliefs in learning to teach. In book: Handbook of Research on Teacher Education. Second Edition. Editors: J. Sikula. 1996. pp. 102–119.
24. Rokeach M., Kliejunas P. Behavior as a Function of Attitude-toward-Object and Attitude-toward-Situation. Journal of Personality and Social Psychology, 1972. 22. 194-201. https://doi.org/10.1037/h0032614.
25. Rosenberg S., Beatty, P. The cognitive structuring of national identity: Individual differences in identifying as American. Nations and Nationalism, 2018. 25 (1). 361–384. https://doi.org/10.1111/nana.12416.
26. Simms, W., Shanahan M.-C. Qualitatively recognizing the dimensions of student environmental identity development within the classroom context. Journal of Research in Science Teaching, 2024, Vol 61, Issue 1, p. 3–37, https://doi.org/10.1002/tea.21863.
27. Wodak R., De Cillia R., Martin Reisigl M., Liebhart K. (Eds). The discursive construction of national identity (2nd ed.). Edinburg: Edinburgh University Press (EUP). 2009. 288р.
Опубліковано
2024-12-18