ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ТА САМООЦІНКИ У ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

Ключові слова: тривога (як стан), тривожність (як властивість), адаптивна тривожність, стрес, самооцінка, конфліктність самооцінки, особистісний розвиток, ранній дорослий вік

Анотація

У статті досліджено динаміку функціонування таких психологічних характеристик особистості, як негативні емоційні стани, зокрема: тривожність, стрес, депресія та самооцінка у дорослому віці. Проаналізовано сучасні теоретичні концепції українських та зарубіжних вчених щодо рівня сформованості самооцінки у ранньому дорослому віці та її впливу на прояв симптомів тривожності. Вивчено взаємозв'язок цих психологічних феноменів та визначено ступені їх взаємодії. Вибіркова сукупність дослідження складає 26 осіб віком від 20 до 40 років, серед яких 13 чоловіків і 13 жінок. Проведено діагностичний етап, метою якого було встановити взаємозв'язок між самооцінкою та проявом депресивних і тривожних станів у ранньому дорослому віці. Діагностика респондентів дозволила виокремити основні чинники, що впливають на формування рівня і характеру негативних емоційних станів та самооцінки. Виділено такі ключові критерії формування самооцінки: оцінка з боку оточуючих, результати власної діяльності та співвідношення реального ідеалу «Я». На їх основі було визначено рівні самооцінки, а також сформованість рівня особистісної та ситуативної тривожності в ранньому дорослому віці. Вивчено взаємозв'язок між низьким рівнем тривожності та низькою самооцінкою. Проведено кореляційний аналіз між показниками тривожності (згідно методики Спілбергера-Ханіна) та рівнем самооцінки (за методикою С. Будассі). Доведено, що існує кореляція між рівнем особистісної та ситуативної тривожності й самооцінкою у ранньому дорослому віці. Розроблено напрямки для подальших досліджень цієї тематики.

Посилання

1. Бек А. Терапія тривоги та страху. Львів: Либідь, 1990. 56 с.
2. Гринечко А.Я. Співвідношення рівнів тривожності та самооцінки сучасної молоді. Вісник психології і соціальної педагогіки. 2020. URL: http://www.psyh.kiev.ua (дата звернення: 25.09.2024).
3. Кузьменко Р. Феномен толерантності як консолідуючий фактор в людських відносинах. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету. Матеріали звітної наук.– практ. конф. викладачів, докторантів та аспірантів факультету філософії та суспільствознавства. Київ, 2019 (13–17 травня). Київ, 2019. С. 66–68.
4. Прихожан А.М. Вивчення особистісної тривожності в контексті теорії / за ред. Л.А. Головей. Київ, 2019. С. 89‒98.
5. Романчук О. Когнітивно-поведінкова терапія тривожних розладів: модель розуміння, терапії та емпіричні докази ефективності. URL: http://surl.li/gpkdz (дата звернення: 25.09.2024).
6. Тюріна В.О, Федоренко О.І. Основи психології і педагогіки. Харків, 2019. 293 с.
7. Kots Y. Psychological peculiarities of social and cognitive behavior of adolescent and early adulthood persons with manifestations of social anxiety. 2020. URL: http://surl.li/gpkfh (last accessed: 24.09.2024).
8. Lysenkova I.P. Correction-Developing Environment as a Means of Emotional Development of Children with Cognitive Impairment. The Norwegian Journal of Development of the International Science. 2018. № 20. Vol. 2. Р. 67–69.
9. Sim K., Huak Chan Y., Chong P. Psychosocial and coping responses within the community health care setting towards a national outbreak of an infectious disease. 2020. Р. 195‒202.
10. Vidra O. Vikova ta pedagogichna psihologiya. Age and Pedagogical Psychology. Centr uchbovoyi literaturi. 2020.
Опубліковано
2024-12-18