ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

Розвиток професійної ідентичності має здійснюватися з урахуванням саморозвитку, який безпосередньо пов’язаний із професійним становленням. Самооцінка — це саморозуміння і свідома оцінка власних особистісних якостей, думок, слів, вчинків. Таким чином, самооцінка впливає на ефективність власної діяльності та діяльності інших людей, а також на подолання труднощів у вирішенні поставлених завдань. Оволодіння структурою професійної мотивації та сприйняття мотивації студентів дозволяє обґрунтовано вирішувати завдання просування, правильно зорієнтуватися у виборі спеціальності, будувати професійну кар’єру, навчатися дистанційно, отримувати необхідні знання для майбутньої роботи. В умовах нестабільності це суттєво впливає на відповідальність і бажання здобувати освіту. Мета статті – провести теоретико-методологічний огляд стану розробки проблеми професійної ідентичності особистості. Феномен «професійної ідентичності» досить новий у психології, його цілеспрямоване вивчення розпочалося наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., коли мова зайшла про професійне самовизначення людини та аспект ставлення до себе найбільше було спрямоване на здібності, а не на здобуття знань. Особистість проходить багато етапів розвитку і, відповідно, змін, як фізіологічних, так і ціннісних, усвідомлює свої здібності і неодноразово обирає професію, що дає можливість особистості розвиватися протягом усього життя. Кожен із цих етапів розвитку особистості привносить свої навички та розуміння, формуючи стійкий образ професійної ідентичності, тобто особистість ідентифікує себе з майбутньою професійною діяльністю, інколи кардинально змінюючи обрану професію, а це призводить до набуття нових навичок, Але сам процес пізнання особистості, на наш погляд, найважливіший процес, тим більше, що в нинішній непростий час практично кожна людина стикається з кардинальним переглядом як свого життя, так і своєї професійної діяльності.