СВІТ-СИСТЕМА І КОНТРСИСТЕМА: ІСТОРІЯ ПРОТИСТОЯННЯ

В. В. Попков

doi:10.32782/2707-5206.2025.40.17

В. В. Попков Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0000-0002-4284-6747

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-5206.2025.40.17

Ключові слова: світ-система, контрсистема, геополітична боротьба, світова революція, китайська модель, Україна, Росія, ідеологічне протистояння, глобальна трансформація, холодна війна, цивілізація, політичний процес

Анотація

Основні положення статті зводяться до констатації того, що капіталістична світ-система виникла на початку XVI століття. Своєю чергою, контрсистема почала формуватися на початку XIX століття після Французької революції, але остаточно оформилася як цілісна ідеологія з появою марксизму в середині XIX століття. Марксизм став основою для створення антисистемних політичних структур, як-от Перший і Другий Інтернаціонали. Проте світ-система змогла асимілювати «опозиційну» європейську соціал-демократію. Відповіддю на це стала радикалізація контрсистемної свідомості та контрсистемних дій. Перший реальний прорив контрсистеми на світову арену відбувся в Російській імперії з появою більшовизму, який розпочав повне руйнування старого світопорядку за допомогою «диктатури пролетаріату» та «світової революції». Після Жовтневої революції 1917 року зі світ-системи випала значна частина території планети. Дещо пізніше, у першій третині XX століття, крім марксистської доктринальної (більшовицької) контрсистеми, з’явилися «ситуативні» (квазідоктринальні) контрсистеми: італійський фашизм, німецький націонал-соціалізм та японський мілітаризм. Вони прагнули не до повного руйнування світ-системи, а до її переформатування «під себе». Сталінська доктрина «будівництва соціалізму в одній окремій країні» була хитрістю; реальною стратегією була підготовка до світової війни як інструменту знищення старої світ-системи та створення нової. Свою чергу, світ- система почала маневрувати, нацьковуючи ситуативні контрсистеми на доктринальну. Згодом вона об’єдналася з доктринальною контрсистемою для розгрому ситуативних. Після Другої світової війни встановився нестійкий світопорядок, заснований на протистоянні капіталістичної світ-системи та соціалістичної контрсистеми. Саме це стало сенсом світової «холодної війни», яка завершилася в 1991 році частковим обвалом соціалістичної контрсистеми (розпад СРСР). Однак автор стверджує, що боротьба між двома системами не закінчилася в 1990-х роках. Центр активності контрсистеми змістився ще східніше. Китай став новим «гегемоном» реанімованої контрсистеми.Керівництво КПК не відмовилося від марксистської доктрини побудови соціалізму (з китайською специфікою). Воно зберегло модель тотального домінування компартії та ідею глобального «революційного» месіанства. Сучасна КПК проаналізувала помилки СРСР і Мао, модернізувала доктрину революційного перетворення світу, використовуючи більш завуальовані, але рішучі підходи (наприклад, доктрину «спільноти єдиної долі» замість «світової революції»). Світ-система (американоцентрична) також модернізується, мілітаризується та «авторитаризується», відходячи від класичних ліберальних принципів. Вони ведуть виснажливий поєдинок, використовуючи різні засоби, і результат цієї боротьби неясний.

Посилання

Brzezinski, Z. (1998). The grand chessboard: American primacy and its geostrategic imperatives. New
York: Basic Books, 240 p. [in English]. [Brzezinski Z. The grand chessboard: American primacy and its geostrategic imperatives. New York: Basic Books, 1998. 240 с.].
Cabet, E. (2009). Travels in Icaria. Michigan University | Syracuse University Press, 250 p. [in English]. [Cabet E. Travels in Icaria. Michigan University | Syracuse University Press, 2009. 250 с.].
Comte de Saint-Simon, H. (1952). Selected writings. London: MacMillan Company [in English]. [Comte de Saint-Simon H. Selected writings. London: MacMillan Company, 1952. 376 с.].
Design for utopia: Selected writings of Charles Fourier. (1976). London: Schocken [in English]. [Design for utopia: Selected writings of Charles Fourier. London: Schocken, 1976. 256 с.].
Fukuyama, F. (2012). The end of history and the last man. London: Penguin [in English]. [Fukuyama F. The end of history and the last man. London: Penguin, 2012. 448 с.].
Marx, K. (1966). Critique of the Gotha Program. New York: Intl Pub Co Inc. [in English]. [Marx K. Critique of the Gotha Program. New York: Intl Pub Co Inc., 1966. 128 с.].
Marx, K. (2018). The Communist Manifesto & Selected Writings. London: Pan Macmillan [in English]. [Marx K. The Communist Manifesto & Selected Writings. London: Pan Macmillan, 2018. 400 с.].
Wallerstein, I. (2000). The essential Wallerstein. New York: The New Press [in English]. [Wallerstein I. The essential Wallerstein. New York: The New Press, 2000. 471 с.].