ПОРІВНЯННЯ ГАНЗЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ Й МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРАЦІЇ

Д. К. К. Пчельніков

doi:10.32782/2707-5206.2025.39.7

Д. К. К. Пчельніков Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0002-8421-4876

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-5206.2025.39.7

Ключові слова: Ганзейський союз, Європейський Союз, економічна інтеграція, історичні аналогії, міжнародні союзи

Анотація

Ганзейський союз, що існував у XIII–XVII століттях, став унікальним явищем у середньовічній Європі, адже об’єднував міста-держави на основі спільних економічних інтересів, а не політичної єдності. Швидко зрозумівши, які переваги промисловість окремих людей може отримати від об’єднання їхніх сил, Ганза не втрачала часу на розробку й установлення комерційної політики, яка призвела до такого рівня комерційного процвітання, якого раніше було не бачено (List, 1837, p. 19). Його функціонування спиралося на принципи взаємної вигоди, торгівельних привілеїв і колективного захисту, що в певному сенсі нагадує сучасний Європейський Союз. У статті досліджуються подібності між цими двома об’єднаннями, зокрема в аспектах економічної інтеграції, свободи торгівлі, регулювання митних питань і механізмів колективного ухвалення рішень. Водночас акцентується увага на їхніх принципових відмінностях, насамперед у ступені централізації та правових механізмах управління. Особливу увагу приділено аналізу причин занепаду Ганзейського союзу, серед яких ‒ ослаблення монопольного контролю над ключовими торговельними маршрутами, внутрішні суперечності між членами союзу й зміни в глобальній економічній структурі. Зміцнення імперської влади в Німеччині зрештою призвело до відходу багатьох міст від Ганзейської Ліги, головним чином Берліна й інших герцогств Бранденбург, які вийшли наприкінці ХV століття, до кінця XVI століття Ганза вже вмирала (Kouzelis, 2021, p. 192). Аналогічні виклики можна простежити й у сучасному Європейському Союзі, який стикається з проблемами політичної фрагментації, виходу окремих держав (Brexit), економічних криз і викликів зовнішньої політики. Окрім ретроспективного аналізу, стаття розглядає можливі сценарії розвитку Європейського Союзу, зважаючи на досвід Ганзи. Чи зможе ЄС адаптуватися до змін, ураховуючи історичні уроки, чи його майбутнє повторить долю Ганзейського союзу? Аналіз історичних аналогій і сучасних тенденцій дає змогу зробити припущення щодо потенційних трансформацій ЄС у XXI столітті.

Посилання

Buzan, B., & Wæver, O. (2003). Regions and powers: The structure of international security. Cambridge University Press [in English]. [Buzan B., Wæver O. Regions and powers: The structure of international security. Cambridge University Press, 2003. 564 р.]
Dhingra, S., Machin, S., & Overman, H.G. (2017). Local economic effects of Brexit. National Institute Economic Review, 242(1), R24–R36 [in English]. [Dhingra S., Machin S., Overman H.G. Local economic effects of Brexit. National Institute Economic Review. 2017. Vol. 242, Is. 1. R24–R36. URL: https://doi.org/10.1177/002795011724200112 (дата звернення: 22.02.2025).].
European Commission. (2020). Security and integration: The European experience in building a peace project [in English]. [European Commission. Security and integration: The European experience in building a peace project. 2020. 32 p.]
European Parliament and Council of the European Union. (2018). Regulation (EU) 2018/302 of the European Parliament and of the Council of 28 February 2018 on addressing unjustified geo-blocking and other forms of discrimination based on customers' nationality, place of residence or place of establishment within the internal market and amending Regulations. No 2006/2004 and (EU) 2017/2394 and Directive 2009/22/EC. Official Journal of the European Union, L 60, 1–14 [in English]. [European Parliament and Council of the European Union. Regulation (EU) 2018/302 on addressing unjustified geo-blocking. Official Journal of the European Union. 2018. L 60. Р. 1–14.]
Hooghe, L., & Marks, G. (2019). A postfunctionalist theory of European integration: From permissive consensus to constraining dissensus. British Journal of Political Science, 39(1), 1113–1133 [in English]. [Hooghe L., Marks G. A postfunctionalist theory of European integration. British Journal of Political Science. 2019. Vol. 39. Is. 1. P. 1113–1133. URL: https://doi.org/10.1017/S0007123408000409] (дата звернення: 22.02.2025).]
Kouzelis, A. (2021). Hanseatic League: History & Civilization. Kulturlandskapet. [in English]. [Kouzelis A. Hanseatic League: History & Civilization. Kulturlandskapet. 2021. 320 p.]
List, F. (1837). The National System of Political Economy. London, UK: Longmans, Green, and Co [in English]. [List F. The National System of Political Economy. London, UK : Longmans, Green, and Co., 1837. 512 p.]
Moravcsik, A. (1998). The choice for Europe: Social purpose and state power from Messina to Maastricht. Cornell University Press. [Moravcsik A. The choice for Europe. Social purpose and state power. Cornell University Press, 1998. 420 p.]
Mudde, C. (2021). Populism in Europe: An Illiberal Democratic Response to Undemocratic Liberalism. International Journal of Comparative Politics, 56, 577–597 [in English]. [Mudde C. Populism in Europe: An Illiberal Democratic Response to Undemocratic Liberalism. International Journal of Comparative Politics. 2021. Vol. 56. P. 577–597.]
Myronova, O. (2021). EU and conflict resolution: Challenges and responses [in Ukrainian]. [Миронова О. ЄС і вирішення конфліктів: виклики та відповіді. Київ, 2021. 250 p.]
Pelkmans, J. (2016). European integration: Methods and economic analysis. Routledge [in English]. [Pelkmans J. European integration: Methods and economic analysis. Routledge, 2016. 368 p.]
Rosamond, B. (2019). Brexit and the politics of UK growth models. New Political Economy, 24(3), 408–421. [Rosamond B. Brexit and the politics of UK growth models. New Political Economy. 2019. Vol. 24. Is. 3. P. 408–421. https://doi.org/10.1080/13563467.2018.1484721.]
Schimmelfennig, F., & Rittberger, B. (2006). Explaining the constitutionalization of the European Union. Journal of European Public Policy, 13(8), 1148–1167. [Schimmelfennig F., Rittberger B. Explaining the constitutionalization of the European Union. Journal of European Public Policy. 2006. Vol. 13. Is. 8. P. 1148–1167.]
Shevchenko, V. (2023). European Union climate adaptation policies: Challenges and strategies. Problems of Economy, 3, 52–58 [in Ukrainian]. [[Шевченко В. Політика адаптації до клімату Європейського Союзу: виклики та стратегії. Проблеми економіки. 2023. Vol. 3. P. 52–58.]
Wodak, R. (2019). Analysing the Micropolitics of the Populist Far Right in the «Post Shame» Era. Europe at the Crossroads, 63–92 [in English]. [Wodak R. Analysing the Micropolitics of the Populist Far Right in the «Post Shame» Era. Europe at the Crossroads. 2019. P. 63–92.]