ФІЛОСОФІЯ ВІЙНИ ЯК АКТУАЛЬНА СВІТОГЛЯДНА ПРОБЛЕМА

Є. С. Огаренко

doi:10.32782/2707-5206.2024.38.15

Є. С. Огаренко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0000-0002-0015-032X

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-5206.2024.38.15

Ключові слова: філософія війни, «конфлікт низької інтенсивності», світ-система, «справедлива війна», «війна за виживання»

Анотація

Із початком військової агресії Росії в Україну війна перестала бути для українців лише політичним явищем, але набула для нас і світоглядного значення. Навіть у пересічних громадян виникають питання, які нещодавно могли б показатися парадоксальними. А саме: як у якості агресора опинилася держава, яка була одним із гарантів суверенності і безпеки України ? як агресором стала держава, що як правонаступниця колишнього СРСР була найбільш постраждалою від фашистської агресії державою під час Другої світової війни? Не сподіваючись дати вичерпну відповідь на зазначені питання, автор статті робить спробу визначити філософські засади, світоглядні підходи до розуміння війни як соціального явища, зокрема значення світ-системної методології для розуміння еволюції поглядів на сутність військових конфліктів, визначення критеріїв справедливої-несправедливої війни. Акцентується увага на тому, що ні комуністична, ні ліберальна ідеологія не витримали перевірку часом стосовно власних антивоєнних настанов. «Холодна війна» між двома ідеологічно протилежними системами не позбавила людство від «гарячих війн», хоча дещо змінила їх геополітичну локацію. Ще на початку 60-х років ХХ ст. консервативний німецький філософ К. Шмітт передбачав таку можливість, пояснюючи це тим, що ядерна зброя потрібна державам не для того, щоб узагалі позбавитись військових конфліктів у світі, а для того, щоб ініціювати і контролювати військові конфлікти «малої інтенсивності». Дослідник цього поняття М. ван Кревельд називає серед основних рис таких конфліктів таке: у них рідко з обох сторін беруть участь регулярні армії, а переважно партизани, терористи, громадянське населення, включаючи жінок і дітей. Стосовно подальшої еволюції відносин між державою і збройними формуваннями М. ван Кревельд робить припущення, що сучасні держави або опанують конфлікти низької інтенсивності, або зникнуть. Серед критеріїв справедливості-несправедливості війни, зокрема російської агресії проти України, важливо враховувати не лише правовий аспект, а й морально-психологічний, який М. Ван Кревельд визначає як єдиний можливий критерій справедливих воєн, а саме «війна за виживання».

Посилання

Bader, A.V., & Vovk, S.O. (2023). Systemic features of aggression as a form of external armed violence and the Russian-Ukrainian war. Actual problems of philosophy and sociology, 42, 136–143 [in Ukrainian]. [Бадер А.В., Вовк С.О. Системні риси агресії як виду зовнішнього збройного насилля та російсько-українська війна. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2023. № 42. С. 136–143].
Balibar, E. (2008). Whats in a war ? Politics as war, war as politics. Ratio juris. 21(3), 365–386 [in English]. [Balibar E. What's in a war ? Politics as war, war as politics. Ratio Juris. 2008. Vol. 21, n 3. Р. 365–386].
Bondar, V. (2015). Philosophy of war. Ternopil: Ternopil Technical University named after I. Pulyuya [in Ukrainian]. [Бондар В. Філософія війни. Тернопіль : Тернопільський технічний університет ім. І. Пулюя. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/74515789.pdf (дата звернення: 12.07.2024)].
Creveld, M. Van. (1991). The Transformation of War: The Most Radical Reinterpretation of Armed Conflict Since Clausewitz. Free Press. [in English]. [Creveld M.V. The Transformation of War: The Most Radical Reinterpretation of Armed Conflict Since Clausewitz. Free Press. 1991. 272 р.]
Hoffman, F.G. (2007). Conflict in the 21st century: The rise of hybrid wars Arxy`vnaya kopy`ya ot 7 yanvarya 2017 na Wayback Machine. Arlington, VA: Potomac Institute for Policy Studies, 2007 [in English]. [Hoffman F.G. Conflict in the 21st century: The rise of hybrid wars. Arlington, VA: Potomac Institute for Policy Studies, 2007].
Clausewitz K. (2018). The nature of war. Translated by R. Gerasimov. Kharkiv: Vivat [in Ukrainian]. [Клаузевіц К. Природа війни / пер. Р. Герасимова. Харків : Vivat, 2018. 416 с.].
Germany simulated scenarios of a possible attack on NATO. Ukrainian truth [in Ukrainian]. [Німеччина змоделювала сценарії можливого нападу на НАТО. Українська правда. 29 лютого 2024 р. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2024/02/29/7444228/ (дата звернення: 12.07.2024)].
Popkov, V.V., & Fuad, Hamid. (2024). War as a phenomenon of world history: a philosophical and political analysis. International and political studies, 37, 109–118 [in Ukrainian]. [Попков В.В., Фуад Хамід. Війна як феномен світової історії: філософсько-політичний аналіз. Міжнародні та політичні дослідження. 2024. Вип. 37. С. 109–118].
Shmytt, K. (2007). Theory of the Partisan. G.L. Ulmen, trans. Telos Press [in English]. [Schmitt K. Theory of the Partisan. G.L. Ulmen, trans. Telos Press. Original publication: 1963; 2nd ed. 1975. 95 р.].
Sun, Tzu. (2023). The art of war. / trans. Ukrainian V.M. Verkhovna. Kharkiv: Folio [in Ukrainian]. [Сунь Цзи. Мистецтво війни /пер. В.М. Верховня. Харків : Фоліо, 2023. 126 с.].
Wallerstein, I. (2000). The Essential Wallerstein. New York: The New Press [in English]. [Wallerstein I. The Essential Wallerstein. New York: The New Press, 2000. 471 p.].