САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК ЧИННИК КОНСТРУКТИВНОЇ  МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ

А. В. Чумак

doi:10.32782/2707-0409.2025.2.22

А. В. Чумак Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-2138-8361

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.2.22

Ключові слова: саморегуляція, психоемоційне напруження, екстремальні стресові ситуації, мовленнєва поведінка, ненормативна лексика, деструктивні мовленнєві конструкти, міжособистісне спілкування, особистісне зростання

Анотація

У статті розглянуто мовленнєву поведінку як ефективний механізм регуляції психоемоційних станів. Встановлено, що розвиток конструктивних мовленнєвих форм сприяє осмисленню та структуруванню внутрішнього досвіду, переведенню афективних переживань у символічну форму та збереженню комунікативної адекватності навіть у стані підвищеного психоемоційного напруження. Метою проведеного пілотажного дослідження є виявлення особливостей мовленнєвої поведінки осіб з різним рівнем саморегуляції в умовах психоемоційного напруження. Наукова новизна роботи полягає у застосуванні авторської анкети для аналізу мовленнєвої поведінки в поєднанні з методикою діагностики саморегуляції, що дало змогу описати специфіку мовленнєвої активності у інтенсивних стресових ситуаціях. Результати дослідження показали, що респонденти з високим і середнім рівнем самоконтролю навіть в екстремальних умовах зберігають стриману мовленнєву поведінку, тоді як для респондентів з низьким рівнем саморегуляції ненормативна лексика виконує функцію неусвідомленої регуляції психоемоційних станів. Отримані результати дають змогу дійти висновку про те, що психопрофілактичні та корекційні заходи мають бути спрямовані на поступове формування конструктивних мовленнєвих стратегій замість деструктивних вербальних засобів.

Посилання

1. Кириченко Т.В. Психологічний зміст саморегуляції. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Т. 1. № 3. С. 85–86.
2. Пініч І.П. Сучасна лінгвістика емоцій: інтегральний підхід. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2021. Т. 32 (71). № 2. С. 3–5.
3. Aycicegi-Dinn A., Gleason J.B. Taboo words and reprimands elicit greater autonomic reactivity in a first than in a second language. Applied Psycholinguistics. 2003. Vol. 24, No. 4. P. 564–579.
4. Dewaele J.-M. Emotions in Multiple Languages. United Kingdom: Palgrave Macmillan, 2010. 264 p.
5. Husain W., Wasif S., Fatima I. Profanity as a Self-Defense Mechanism and an Outlet for Emotional Catharsis in Stress, Anxiety, and Depression. Depression Research and Treatment. 2023. No. 1. P. 1–2.
6. Jay T. Why we curse: A neuro-psycho-social theory of speech. Philadelphia/Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2000. 328 p.
7. Koenig C.J., Maguen S., Monroy J.D., Mayott L., & Seal K.H. Facilitating culture-centered communication between health care providers and veterans transitioning from military deployment to civilian life. Patient Education and Counseling. 2014. No. 95. P. 416–418.
8. Lieberman MD., Eisenberger N.I., Crockett M.J., Tom S.M., Pfeifer J.H., Way B.M. Putting Feelings into Words: Affect Labeling Disrupts Amygdala Activity in Response to Affective Stimuli. Psychological Science. 2007. No. 18. P. 421–428.
9. Pennebaker J., Chung C.K. Expressive Writing: Connections to Physical and Mental Health. The Oxford Handbook of Health Psychology. 2011. P. 417–437.
10. Stapleton K., Beers Fägersten K., Stephens R. The power of swearing: What we know and what we don’t. Lingua. 2022. No. 277. P. 4–8.
11. Williams W.C., Morelli S.A., Ong D.C., Zaki J. Interpersonal emotion regulation: Implications for affiliation, perceived support, relationships, and well-being. Journal of Personality and Social Psychology. 2018. Vol. 115. No. 2. P. 224–227.