ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ІНТРОСПЕКТИВНА МЕТОДИКА  ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ІМАГІНАЦІЇ

Т. Б. Хомуленко; В. В. Криничко; В. С. Василевський

doi:10.32782/2707-0409.2025.2.19

Т. Б. Хомуленко Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди https://orcid.org/0000-0003-3962-0795
В. В. Криничко Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди https://orcid.org/0000-0002-0391-417X
В. С. Василевський Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» https://orcid.org/0009-0002-4938-5944

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.2.19

Ключові слова: імагінація, тілесне Я, психологічне благополуччя, психодіагностика, алекситимія, оператуарне мислення, психосоматика

Анотація

Стаття присвячена розробленню та апробації експериментально-інтроспективної мето- дики «Імагінація», спрямованої на всебічне дослідження індивідуальних особливостей уяви як важливого когнітивно-емоційного механізму. Обґрунтовано актуальність вивчення імагі- наційних здібностей у контексті їхньої ролі у творчій, професійній, навчальній діяльності та психосоматичному благополуччі особистості. Аналізуються наявні діагностичні інструменти (методики Ф. Гальтона, Дж. Беттса, Д. Маркса, Р. Гордона) та їхні обмеження щодо комплек- сного вимірювання параметрів уяви. Представлено новий підхід, який дає змогу оцінювати сім таких ключових характеристик імагінації: легкість, яскравість, деталізованість, динамічність, контактність, трансформованість і сенсорність. Описано процедуру проведення, результати статистичного аналізу за вибіркою учасників з різними віковими, статевими та психосоматичними особливостями. Встановлено значущі відмінності між групами, зокрема нижчі показники динамічності у молодих чоловіків порівняно з жінками того ж віку, а також виявлено зв’язки низької імагінаційної здатності у осіб з психосоматичними скаргами. Розроблена методика має високий потенціал для дослідницької та практичної психології, зокрема для діагностики, роз- витку і корекції уяви, а також у сфері психології тілесного Я та психосоматики.

Посилання

1. Betts G.H. The distribution and functions of mental imagery. New York, 1909. Р. 52–63. URL: https://archive.org/details/distributionfunc00bettuoft.
2. Galton F. Statistics of mental imagery. Mind. 1880. № 5 (19). Р. 301–318. URL: https://galton.org/essays/1880-1889/galton-1880-mind-statistics-mental-imagery.pdf.
3. Gordon J. The measurement of imagery in different sensory modalities. Journal of General Psychology. 1949. № 40. Р. 267–272. URL: https://elsevierpure.bucknell.edu/ws/portalfiles/portal/39753540/Differences_in_Auditory_Imagery_Self-Report_Predict_Neural_and_Be.pdf.
4. Marks D.F. Visual imagery differences in the recall of pictures. British Journal of Psychology. 1973. № 64 (1). Р. 17–24. URL: https://bpspsychub.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.2044-8295.1973.tb01322.x.
5. Paivio A., Yuille J.C., Madigan S.A. Concreteness, imagery, and meaningfulness values for 925 nouns. Journal of Experimental Psychology Monographs. 1967. № 76 (1). Pt. 2. Р. 1–25. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/Concreteness%2C-imagery%2C-and-meaningfulness-values-Paivio-Yuille/3591fbd05e9f8fc8cbdbcf9d67eaf1e3f1ee4bfb.
6. Pearson J., Naselaris T., Holmes E.A., Kosslyn S.M. Mental imagery: Functional mechanisms and clinical applications. Trends in Cognitive Sciences. 2015. № 19 (10). Р. 590–602. URL: https://static1.squarespace.com/static/529e96c6e4b02dbe8c63d032/t/56099305e4b080746e8 4ce63/1443468061147/Pearson+et+al.+-+2015+-+Mental+Imagery+Functional+Mechanisms+and+Clinical.pdf.
7. Shepard R.N., Metzler J. Mental rotation of three-dimensional objects. Science. 1971. № 171 (3972). Р. 701–703. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0010028571801202.
8. Хомуленко Т.Б., Родіна К.М. Роль уяви у функціонуванні інтроцептивної чутливості особистості в юнацькому віці. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. 2020. № 56. С. 269–283.