АКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ ЯК ВНУТРІШНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті висвітлено проблему внутрішніх ресурсів особистості в умовах воєнного часу та їх значення для психічного функціонування й адаптації людини. Теоретичний аналіз ґрунтується на положеннях салютогенної концепції А. Антоновського, теорії збереження ресурсів С. Хобфолла та позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, які розглядають ресурси як системоутворюючий компонент, що забезпечує збереження психологічної рівноваги. Особливу увагу приділено актуальним здібностям як проявам внутрішніх ресурсів, які можуть підтримувати особистість у ситуації тривалих стресових навантажень. Емпіричне дослідження, здійснене за методикою «Вісбаденський опитувальник позитивної терапії і сімейної терапії (WIPPF 2.0)», дало змогу виявити домінування середнього рівня розвитку актуальних здібностей у більшості респондентів, що свідчить про їхню адаптивність та здатність зберігати відносний баланс у кризових умовах. Водночас за окремими показниками зафіксовано високі значення, зокрема за такими здібностями, як «Надія», «Довіра», «Вірність» та «Обов’язковість», що вказує на активізацію ресурсів, важливих для психологічної підтримки. За результатами факторного аналізу виділено три інтегральні виміри внутрішніх ресурсів: «Надія», «Сенс» та «Саморегуляція».Отримані результати підкреслюють багатовимірний характер внутрішніх ресурсів особистості та їхню роль у збереженні адаптаційних можливостей у період соціальної та особистісної нестабільності.