ДИНАМІКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ
Анотація
Пропонована розвідка презентує аналіз динаміки наукових досліджень у проблематиці емоційного вигорання медичних працівників. Зокрема, у статті представлено історію вивчення синдрому емоційного вигорання у 70–80-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст. Здійснено огляд основних наукових праць українських дослідників за період із 2007 по 2025 р., на основі чого зроблено висновок, що дослідження СЕВ медичних працівників першої чверті ХХІ ст. мають регіональний характер із залученням вибірок до 200 осіб. Останні наукові джерела з теми емоційного вигорання лікарів мають теоретико-оглядовий характер та висвітлюють аспекти, пов’язані з психокорекцією та психотерапією описаного явища. На основі зібраного матеріалу окреслено перспективи подальших досліджень заявленої проблематики, які, на думку авторки, доцільно сконцентрувати на визначенні чинників розвитку емоційного вигорання медичних працівників в умовах війни.
Посилання
2. Вежновець Т.А. Дослідження задоволеності працею та синдром вигорання у медичних працівників. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science», 2017. № 2(10). С. 36–40.
3. Вежновець Т.А., Парій В.Д. Синдром емоційного вигорання в медичних працівників хірургічних відділень із позиції кадрового менеджменту. Україна. Здоров’я нації. 2016. № 1–2 (37–38). С. 41–47.
4. Громцева О.В. Уявлення про професійне вигорання медичних працівників та дослідження його феноменології. European Journal of Management Issues. 2019. Vol. 27(3–4). P. 63–72. DOI: https://doi.org/10.15421/191907
5. Знанецька О.М. Психологічні особливості розвитку синдрому емоційного вигорання у медичних працівників. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія». 2013. Вип. 19. С. 80–87.
6. Калайтан Н.Л. Особливості емоційної сфери лікарів швидкої медичної допомоги з різним рівнем синдрому вигорання. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2010. Вип. 7. С. 173–181.
7. Калайтан Н.Л. Психологічні чинники розвитку синдрому емоційного вигорання та його динаміка у лікарів швидкої та невідкладної медичної допомоги : дис. … канд. мед. наук : 19.00.04. Харків, 2011. 210 с.
8. Лотоцька-Голуб Л.Л. Соціально-психологічні чинники резистентності до емоційного вигорання у професійній діяльності лікарів : дис. … канд. псих. наук : 19.00.05. Київ, 2016. 258 с.
9. Маляр-Газда Н.М. Емоційне вигорання – актуальна проблема медицини сьогодні. Науково-практичний журнал для педіатрів та лікарів загальної практики – сімейної медицини. 2015. № 3 (29). С. 27–31.
10. Мудренко І.Г., Потапов О.О., Сотніков Д.Д., Свириденко Д.Ю., Юрченко В.С. Формування синдрому емоційного вигорання у медичних працівників різних спеціальностей. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень JC&EMR. 2016. № 4 (2). С. 316–323.
11. Пахомов І.В. Профілактика професійного та емоційного вигорання педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти : навчальний посібник. Біла Церква : БІНПО ДЗВО «УМО» НАПН України, 2024. 114 с.
12. Романенко С.В., Марчук І.А., Жарлінська Р.Г., Лепетан І.М. Психологічна підтримка медичного персоналу: управлінські рішення для зменшення рівня емоційного вигорання. Інвестиції: практика та досвід. 2025. № 6. С. 87–94. DOI: https://doi.org/10.32702/ 2306-6814.2025.6.87
13. Русанов В. Сучасні нейробіологічні теорії свідомості як основа профілактики та лікування емоційного вигорання: інновації, досвід та перспективи. Психосоматична медицина та загальна практика. 2025. Т. 10. № 1. С. 1–20. DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v10i1.581
14. Сервіс пошуку за довідником МКХ-10. EMIS. URL: https://e-mis.com.ua/mkx-10 (дата звернення: 25.05.2025).
15. Sultana A., Sharma R., Hossain M. et al. Burnout among healthcare providers during COVID-19: Challenges and evidence-based interventions. Indian J Med Ethics. 2020. Vol. 5, № 4. Р. 308–311. URL: https://doi.org/10.20529/ijme.2020.73
