ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ  ЯК ВІЗУАЛЬНА ФОРМА ОСМИСЛЕННЯ  ДОСВІДУ ВОЄННОГО ЧАСУ

О. В. Завгородня

doi:10.32782/2707-0409.2025.1.9

О. В. Завгородня Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України https://orcid.org/0000-0001-8786-8707

DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.1.9

Ключові слова: візуальна метафора, образотворче мислення, травматичний досвід, війна, дитяча творчість, інтеграція

Анотація

У статті досліджується образотворче мислення школярів як специфічна візуально-когнітивна форма осмислення досвіду втрати, тривоги, невизначеності й надії в умовах війни.Попри зростання уваги до теми травматичного досвіду дітей у воєнний час, образотворче мислення як ресурсний і діагностичний інструмент залишається недостатньо дослідженим у психологічній науці. Його зв’язок з екзистенційними феноменами – втратою, ізоляцією, тривогою, сенсом і надією – потребує подальшого теоретичного й емпіричного осмислення. Це особливо важливо під час аналізу дитячих малюнків як символічного засобу опрацювання як колективної, так і особистої травми. Мета – дослідити художні роботи школярів як візуальні прояви осмислення травматичного досвіду війни; виявити повторювані візуальні метафори, символи та композиційні рішення, що репрезентують емоційний досвід; з’ясувати психологічний потенціал образотворчого мислення як засобу інтеграції травми й відновлення внутрішньої цілісності. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі психологічних механізмів естетичної трансформації травматичного досвіду та ролі образотворчого мислення у формуванні резилієнтності й колективного осмислення реальності в умовах війни. Висновки. У воєнний час образотворче мислення дітей постає емоційно насиченою та символічно складною формою переживання дійсності. Художні роботи виконують низку функцій: емоційної регуляції, символічної інтеграції травми, комунікації, збереження суб’єктності, пам’яті та надії. Візуальні образи виступають знаками психологічного відновлення й переосмислення досвіду. Через символізацію, екстерналізацію, естетичне дистанціювання та рефлексивне образотворче мислення діти демонструють здатність трансформувати травму у візуальні структури, що підтримують індивідуальну та колективну стійкість. Таким чином, дитяча художня творчість виконує не лише терапевтичну, а й суспільно-культурну функцію, сприяючи переосмисленню колективної травми та укріпленню соціальної єдності.

Посилання

1. Арттерапія і війна: контексти і досвід практичної роботи : монографія / за заг. ред. Н. Кальки, Г. Одинцової. Львів : ЛьвДУВС, 2023. 283 с. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream
2. Горностай П.Г. Психологія колективних травм : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2023. 336 с.
3. Завгородня О. Арттерапевтична підтримка ментального здоров’я людини в умовах загрозливої невизначеності. Новітні зміни сучасного суспільства. 2024. Вип. 116. С. 68–78.
4. Проєкт «Мамо, я бачу війну». 2022–2023. Архів дитячих малюнків війни. URL: https://mamoyabachuvijnu.com
5. Процик Л. Переживання надзвичайної ситуації як вітальної загрози. Наукові перспективи. 2022. № 12 (30). С. 500–509.
6. Сміт П., Дирегров Е., Юле У. Діти та війна: навчання технікам зцілення. Львів : Інститут психічного здоров’я УКУ, 2014.
7. Яцина О.Ф. Вплив війни на психічне здоров’я: ознаки травматизації психіки дітей та підлітків. Наукові перспективи. 2022. № 7 (25). https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-7(25)- 554-567
8. Children in emergencies and conflicts. In Wikipedia. Retrieved May 6, 2025. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Children_in_emergencies_and_conflicts
9. Clacherty G. Drawings in a “Container”: A Visual Narrative Approach to Research With Refugee Children. Social Inclusion. Vol. 12, Nº 4, 1–14, 2024. https://doi.org/10.17645/si.8629
10. Towards a ‘patient-centred’ operationalisation of the new dynamic concept of health: A mixed methods study / Huber M., van Vliet M., Giezenberg M., Winkens B., Heerkens Y., Dagnelie P. C., Knottnerus J. A. BMJ. 2016. V. 6. P. 35–40.
11. Huss E., Sarid O. Visually Processing Trauma: Art Therapy with Children Exposed to Political Violence. The Arts in Psychotherapy. 2015. Vol. 45. P. 11–17. https://doi.org/10.1016/j.aip.2015.05.007
12. Kalmanowitz D. L., Ho R. T. H. Art Therapy and Mindfulness with Survivors of Political Violence: A Qualitative Study. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2017. Vol. 9 (Suppl. 1). P. 107–113. https://doi.org/10.1037/tra0000174
13. Kumar I. K., Shen J., Ferguson C., Picard R. W. Connecting through Comics: Design and Evaluation of Cube, an Arts-Based Digital Platform for Trauma-Impacted Youth. CSCW ’25: Proceedings of the 28th ACM Conference On Computer-Supported Cooperative Work And Social Computing. 2025. https://doi.org/10.48550/arXiv.2412.09834
14. Malchiodi C. A. Trauma and Expressive Arts Therapy: Brain, Body, and Imagination in the Healing Process. New York : Guilford Press, 2020.
15. Naidoo R., Shaik S. “I Think Too Much” – Culture, Trauma, and Expressions of Distress. Teaching Anthropology. 2024. Vol. 13(2). P. 87–99. URL: https: //www.teachinganthropology.org/ojs/index.php/teach_anth/article/view/727
16. Art Therapy in Pandemics: Lessons for COVID-19 / Potash J. S., Kalmanowitz D., Fung I., Anand S. A., Miller G. M. Art Therapy. 2020. Vol. 37(2). P. 105–107. https://doi.org/10.1080/07421656.2020.1754047
17. Reuters. Emotional trauma piles up for Ukraine’s children three years after invasion. 2024, February 20. URL: https://www.reuters.com/world/europe/emotional-trauma-piles-up-ukraines- children-three-years-after-invasion-2025-02-20/
18. Vestergaard E. V. Trauma, Cultural Complexes, and Transformation: Folk Narratives and Present Realities. London : Routledge, 2018. https://doi.org/10.4324/9781315294650