ПСИХОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В АДАПТАЦІЇ УКРАЇНЦІВ ПОХИЛОГО ВІКУ ПІД ТИМЧАСОВИМ ЗАХИСТОМ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ
Анотація
Військова агресія російської федерації проти України призвела до втечі від війни багатьох українців. Це спричинило особливі форми міграції наших співгромадян, зокрема, значна частина потрапила під тимчасовий захист у країнах Західної, Центральної та Північної Європи. Їм довелося пристосовуватися до нових умов життя в короткі терміни і в незнайомих умовах. Особливо складною така адаптація стала для людей похилого віку, для яких зміни звичного способу й умов життя є суттєвим викликом. Сучасна соціальна робота застосовує підхід, сконцентрований на сильних сторонах клієнта, як розвиток традиційних психологічно орієнтованих моделей. Він передбачає індивідуальний підхід і можливості групової роботи для відстеження і розширення прийомів і досвіду адаптації в нових умовах. Метою публікації є висвітлення результатів дослідження таких моделей для сприяння адаптації українців похилого віку в нових соціальних і культурних умовах, а саме: застосування психодіагностики для виявлення емоційного стану українців похилого віку в Європі, проведення опитувань для з’ясування їхніх основних запитів. Це стало підґрунтям для планування комплексного підходу у сприянні адаптації через взаємодію соціальних, культурних та індивідуальних чинників у контексті підходу, орієнтованого на сильні сторони клієнта. Зокрема, в результаті проведених пошуків визначено, що важливу роль в адаптації українців похилого віку під тимчасовим захистом у Європі відіграють соціальна та медична допомога літнім українцям, отримання можливості самостійного контролю певних сфер життя, підвищення рівня їхньої інтеграції до нового культурного і мовного середовища, а також наявність у них особистісних ресурсів і досвіду переїздів у попередньому житті.
Посилання
2. Григорчук Л. В. Життєстійкість як психологічний ресурс адаптації особистості. Інсайт: психологічні виміри суспільства : матеріали міжнародної конференції / ред.: кол. І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. Херсон : ВД «Гельветика», 2019. Вип. 1 (16). С. 90–93.
3. Джуган В.В., Джуган Р.І. Дефініція поняття «люди похилого віку» як категорії соціальної роботи. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». Ужгород, 2022. Випуск 1 (50). С. 77–80.
4. Житинська М.О. Соціально-педагогічна підтримка життєдіяльності осіб похилого віку в умовах територіального центру соціального обслуговування : дис. … канд. пед. наук: 13.00.05. Київ, 2018. 250 с.
5. Меліченко Т. Д. Психологічна допомога суб’єктам змушеної міграції. Модернізація українського суспільства в умовах євроінтеграції : збірник наукових робіт / за заг. ред. Т. В. С еменюк, С. М. Коляденко, Н. П. Павлик. Житомир : Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2016. 130 с.
6. Мельничук М.Г. Психосоціальна адаптація як необхідна умова пристосування до нових умов існування. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2016. Випуск 53. С. 126–134.
7. Самооцінка рівня стійкості до стресу (за Н. Кіршевою та Н. Рябчиковою). URL: https://vseosvita.ua/library/opytuvalnyk-samootsinka-stiikosti-do-stresu-681563.html
8. Семигіна Т. Сучасна соціальна робота. Київ : Академія праці, соціальних відносин і туризму, 2020. 275 с.
9. Сердюкова Г.Б. Особливості смисложиттєвих орієнтацій у осіб похилого віку. Соціокультурні та психологічні виміри становлення особистості : зб. наук. праць за матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Херсон, 30 вересня – 01 жовтня 2021 р. / ред. колегія: І. Р. Крупник, О. Є. Блинова, Н. І. Тавровецька (відп. за випуск) та ін. Херсон : ФОП Вишемирський В.С., 2021. С. 273–275.
10. George L. Engel The Need for a New Medical Model: A Challenge for Biomedicine. Science, New Series. Vol. 196. No. 4286 (Apr. 8, 1977). P. 129–136.
11. Trepper, T., Dolan, Y., McCollum, E., Nelson, T. Stevede Shazer and the Future of Solution- focused Therapy. Journal of Marital and Family Therapy. 2007. Vol. 5. P. 26–58.