СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА РОЗУМІННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Ключові слова: штучний інтелект, мислення, творчість, нейронні мережі, інформаційне суспільство

Анотація

У статті здійснюється історико-методологічний екскурс до проблеми розвитку технологій штучного інтелекту, його впливу на соціокультурну діяльність людини. Описано основні етапи створення ШІ, передумови його виникнення, описані вихідні положення розробників та принципові моделі взаємодії людини з розумними інформаційними системами. У межах соціально-психологічної парадигми еволюції технологій штучного інтелекту ми виокремили три етапи розвитку імітації психічної діяльності людини, такі як: імітація інтелектуальних процесів, імітація емоцій та імітація творчої діяльності. Соціально-психологічна парадигма еволюції штучного інтелекту базується на тому, що розвиток інтелектуальних систем має соціально-психологічні наслідки, які є результатом впливу ШІ на суспільство та взаємодію між людьми. Ця парадигма розглядає не лише технічні аспекти розвитку ШІ, але й вплив цих технологій на міжособистісні відносини, етику, культуру та інші соціальні явища. Вона враховує психологічні аспекти сприйняття інтелектуальних систем людьми та взаємодію з ними в різних сферах життя. Соціально-психологічна парадигма еволюції штучного інтелекту визнає, що розвиток ШІ повинен бути врегульований не лише з технічної точки зору, а й з урахуванням його соціокультурних та психологічних наслідків впливу на людську культуру. Одним із соціально-психологічних наслідків взаємодії людини із системами штучного інтелекту є формування специфічних страхів стосовно машин, атрибуція їм необґрунтованих властивостей та суто людських рис. Але такі тенденції взаємодії з розумними інформаційними системами не змінили загального культурного тренду на інтеграцію штучного інтелекту у широке коло суспільних процесів. Ознаками продуктивної взаємодії з розумними інформаційними системами є розуміння їх користі у тісній взаємодії з людиною як інструмент полегшення рутинної праці.

Посилання

1. Сапольськи Р. Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. Київ : Наш Формат. 2021. 672 с.
2. Спірін О.М. Початки штучного інтелекту. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2004. 172 с.
3. Aleksander I. From Turing to Conscious Machines. Philosophies. 2022, No. 7, 57 p.
4. Honavar S. Artificial intelligence in ophthalmology – Machines think! Indian J Ophthalmol. 2022 Apr; 70(4): 1075–1079.
5. Teuscher C. Alan Turing: Life and Legacy of a Great Thinker. Springer, First Edition. 2003. 570 p.
6. Ventura R., Custódio L., Pinto-Ferreira C. Artificial Emotions – Good Bye Mr. Spock! Psychology. 2005. URL: https://welcome.isr.tecnico.ulisboa.pt/wp-content/uploads/2015/05/672_ventura-spock.pdf.
7. Ventura R. Emotion-based Mechanisms for Decision Making in Autonomous Agents: Disserta¸c˜ao para obten¸c˜ao do Grau de Doutor em Engenharia Electrot´ecnica e de Computadores, 2006. URL: https://welcome.isr.tecnico.ulisboa.pt/wp-content/uploads/2015/05/1803_FINAL.pdf.
8. Wall D. Babylon and Beyond: The Economics of Anti-Capitalist, Anti-Globalist and Radical Green Movements. Pluto Press. 2005. 220 p.
Опубліковано
2024-01-09