Психологія та соціальна робота

ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА В ПЕРСПЕКТИВІ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ

2024-01-09T10:44:25+02:00

Стаття присвячена аналізу сучасної теорії соціальної роботи в Україні та обговоренню перспектив її переосмислення у контексті воєнних дій, після війни. Автор розглядає історичний розвиток і сучасний стан соціальної роботи, її методологічну базу та теоретичні підходи, що застосовуються в різних сферах соціальної практики. В умовах воєнного конфлікту соціальна робота стикається з необхідністю адаптації до змінених соціальних умов і потреб населення. Автор визначає ключові засади для розробки нових теоретичних концепцій, що будуть відповідати викликам післявоєнного відновлення. Особлива увага приділяється необхідності інтеграції теорії кризового втручання, травмоцентрованих підходів та розвитку спільнот як основи для стабілізації та відновлення соціальної сфери. Окремий огляд надано якості життя українського суспільства в післявоєнний період, теоретичним та практичним змінам, здатним оперативно реагувати на суспільні виклики та сприяти соціальному зціленню нації.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА РОЗУМІННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2024-01-09T15:18:38+02:00

У статті здійснюється історико-методологічний екскурс до проблеми розвитку технологій штучного інтелекту, його впливу на соціокультурну діяльність людини. Описано основні етапи створення ШІ, передумови його виникнення, описані вихідні положення розробників та принципові моделі взаємодії людини з розумними інформаційними системами. У межах соціально-психологічної парадигми еволюції технологій штучного інтелекту ми виокремили три етапи розвитку імітації психічної діяльності людини, такі як: імітація інтелектуальних процесів, імітація емоцій та імітація творчої діяльності. Соціально-психологічна парадигма еволюції штучного інтелекту базується на тому, що розвиток інтелектуальних систем має соціально-психологічні наслідки, які є результатом впливу ШІ на суспільство та взаємодію між людьми. Ця парадигма розглядає не лише технічні аспекти розвитку ШІ, але й вплив цих технологій на міжособистісні відносини, етику, культуру та інші соціальні явища. Вона враховує психологічні аспекти сприйняття інтелектуальних систем людьми та взаємодію з ними в різних сферах життя. Соціально-психологічна парадигма еволюції штучного інтелекту визнає, що розвиток ШІ повинен бути врегульований не лише з технічної точки зору, а й з урахуванням його соціокультурних та психологічних наслідків впливу на людську культуру. Одним із соціально-психологічних наслідків взаємодії людини із системами штучного інтелекту є формування специфічних страхів стосовно машин, атрибуція їм необґрунтованих властивостей та суто людських рис. Але такі тенденції взаємодії з розумними інформаційними системами не змінили загального культурного тренду на інтеграцію штучного інтелекту у широке коло суспільних процесів. Ознаками продуктивної взаємодії з розумними інформаційними системами є розуміння їх користі у тісній взаємодії з людиною як інструмент полегшення рутинної праці.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

2024-01-09T10:45:09+02:00

У статті розглянуто та проаналізовано особливості адаптації внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні. Автор аналізує психологічні та соціальні аспекти цього процесу, зосереджуючи увагу на конфліктах, які виникають у разі ухвалення рішення про вимушену зміну місця проживання та стресові ситуації, пов’язані з втратою стабільності й небезпекою. У статті розглядається процес адаптації та його взаємозв’язок з рішенням про переїзд, небезпекою і стресом, які впливають на психологічний стан внутрішньо переміщених осіб. Стаття акцентує увагу на важливості позитивного ставлення приймаючого населення до переселенців та підкреслює значення підтримки та уваги до індивідуальних потреб кожної особи для успішної адаптації. Дослідження відображає необхідність розвитку програм підтримки та розуміння впливу культурних та соціальних чинників на адаптацію внутрішньо переміщених осіб.

ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: СПРОБА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТА ОПЕРАЦІОНАЛІЗАЦІЇ КОНСТРУКТА

2024-01-09T10:45:20+02:00

У статті представлено основні положення моделі емпіричного дослідження феномену економічної ідентичності, яку в подальшому буде застосовано автором для вивчення економічної ідентичності молоді та її регіональних особливостей. Основою запропонованого підходу є положення про те, що економічні преференції мають соціальне та культурне значення, отже, соціальна ідентичність є важливим чинником прийняття економічних рішень, сфера яких не обмежується споживанням та прибутком. Автором обґрунтовується положення про пріоритетну роль самодетермінації суб’єкта стосовно зовнішніх стимулів у конструюванні його економічної ідентичності. Ціннісно-смисловий складник економічного самовизначення детермінує економічні настановлення суб’єкта як безпосередньо, обмежуючи вибір прийнятних видів, форм та способів економічної активності та взаємодії, так і опосередковано, впливаючи на рівень домагань, очікувань та мети економічної діяльності. Показниками економічної ідентичності визначено уявлення про ціннісні регулятори в економічній сфері, ставлення до економічних об’єктів і явищ, настановлення щодо норм та правил ділової взаємодії.

ДО СТВОРЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МОЛОДІ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

2024-01-09T10:45:30+02:00

Актуальність дослідження регіональних особливостей культурної ідентифікації молоді зумовлена усвідомленням наявної проблеми адаптування та інтеграції як внутрішньо переміщених осіб до інших соціокультурних традицій, так і «корінного» населення регіонів до нових умов життя та необхідності пошуку шляхів і засобів екологічного сприяння цим процесам. Загострюється питання про ресурси впливу державної освітньої політики на вирішення таких питань, як: важливість врахування етно-культурних особливостей населення різних регіонів України з їх самобутністю і рівноцінністю; потенціал об’єднання (а не протиставлення) багатоетнічного українського народу у націю; сприяння інтеграції до єдиної політичної нації зі збереженням етно-культурної ідентичності молоді; відповідність інтересам і особистості, і суспільства, і держави. Викладено логіку конструювання методичного інструментарію для вивчення регіональних особливостей культурної ідентифікації студентської та учнівської молоді України. Визначено, що вона передбачає кілька послідовних кроків, що витікають один із одного: виокремлення на основі теоретичного аналізу наукових джерел психологічних показників дослідження; їх операціоналізація за допомогою шкал; конструювання суджень (емпіричних індикаторів), що вичерпно розкривають зміст кожної шкали. Окреслено психологічні показники оцінювання регіональних особливостей культурної ідентифікації молоді: 1) ставлення до культурних цінностей 2) суб᾽єктивна актуальність національної ідентичності; 3) ставлення до правил та межі прийнятного у взаємодії. Представлено результати емпіричного дослідження. За результатами факторного аналізу виділено основні чинники, що визначають регіональні особливості культурної ідентифікації молоді: емоційно-ціннісне переживання зв’язку з культурними традиціями; цінування – знецінення надбань та традицій власної культури; модальність ставлення до свого народу.

ЕКСПЕРТНА МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ

2024-01-09T10:45:44+02:00

У статті розкрито сутність і зміст поняття морально-психологічного стану, визначено його базові компоненти: ціннісно-мотиваційний, військово-професійний, психологічний, та основні завдання оцінювання. Розкрито умови ефективного застосування експертної оцінки морально-психологічного стану особового складу. Експертна методика має такі оціночні рівні, як оптимальний, задовільний, незадовільний, критичний, і відповідає вимогам надійності й валідності. Актуального значення морально-психологічний стан особового складу Збройних сил України набуває під час відсічі та стримування збройної агресії російської федерації. Це є той ситуативний стан особового складу військової частини (підрозділу), що включає у себе духовну, моральну, ідеологічну налаштованість, військово-професійну готовність, психологічну здатність військовослужбовців до виконання бойових завдань у будь-яких умовах та обставинах. Оцінювання морально-психологічного стану особового складу дозволяє своєчасно забезпечити командирів (начальників) усіх рівнів інформацією щодо його сформованості та врахувати надалі у бойовій діяльності [5].

ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ОБОРОННОГО БОЮ НА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ОСОБОВОГО СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

2024-01-09T10:45:57+02:00

У статті проаналізовано зарубіжні і вітчизняні сучасні наукові джерела, пов’язані з дослідженням психологічних аспектів війн та локальних збройних конфліктів. Досліджено основні деструктивні чинники бойової обстановки та їх вплив на психіку військовослужбовців. Розглянуто загальні аспекти виконання завдань військовослужбовцями механізованих підрозділів в умовах ведення оборонного бою. Узагальнено психологічні чинники оборонного бою, а також розкрито особливості їх впливу на структурні компоненти стресостійкості військовослужбовців в умовах ведення оборонного бою. Зовнішні чинники визначають вплив природно-кліматичних умов, тривалості бойових дій та ергономічності військової техніки на хід ведення оборонного бою. Внутрішні чинники визначають реакції та поведінку військовослужбовців у бою, зумовлені вродженими та набутими індивідуально-психологічними характеристиками (характером, темпераментом, емоціями, інтелектом, мотивами тощо).

ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

2024-01-09T10:46:12+02:00

У статті здійснено аналіз дослідження творчості Т. Шевченка, сформовано припущення звернення поета до давніх знань єдності світу та визначення ролі людини залежно від її віри. Вивчено звернення до теми сирітства у творчості Т. Шевченка як соціального фактора зниження рівня соціального благополуччя населення. Метою статті є висвітлення глибини біблійних канонів, що лягли в основу світоглядного бачення творчості Тараса Шевченка, та висвітлюють норми соціальної просвіти молоді. Завдання – виявити ключові позиції соціального впливу на молодь як інструменту просвіти та духовного виховання. Методами дослідження, що лягли в основу статті, стали системний та теоретичний (аналіз та синтез результатів досліджень з цього питання). Здійснено висновки, що роль соціального та духовного проповідника Т. Шевченка у системі формування цінностей соціальної взаємодії є об’єктом для розвідок соціальних студій. Більшість поетичних послань містять у собі приховану історію краю та на рівні з Біблією формують неписану історію становлення людства. «Кобзар» Т. Шевченка та Святе Письмо стають духовною скарбницею оселі та потужною зброєю у вихованні молоді, незамінним інструментом у роботі фахівців соціальної сфери. Подальших досліджень у контексті формування принципів збереження ментального благополуччя та духовних цінностей молоді в період воєнних конфліктів заслуговують поезії історичного спрямування митця.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСКУРСИВНИХ ПРАКТИК ВІРТУАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ

2024-01-09T15:17:50+02:00

У статті досліджуються дискурсивні практики студентів коледжів у віртуальній комунікації з акцентом на їхньому впливі на особистісні зміни. Мета статті – встановити психологічні особливості дискурсивних практик студентів університетів на основі письмових продуктів їх віртуальної комунікації – електронних листів. Дослідження використовує тривимірну модель Н. Феркло (1995) та підхід соціального конструкціонізму для вивчення зв'язку між дискурсивними практиками та соціальними практиками, проводячи паралелі з соціокультурною теорією Л. Виготського (1978). У дослідженні проаналізовано 310 студентських електронних листів із застосуванням критичного дискурс-аналізу, контент-аналізу та інтент-аналізу для вивчення стилів і мотивів комунікації. Результати засвідчили, що віртуальне спілкування сприяє змінам в емоційних і поведінкових аспектах студентів, включаючи підвищену тривожність, депресію, соціальну фрустрацію, самотність, агресивність і мотивацію уникати невдач. Дослідження визначає домінуючі стилі спілкування, такі як драматичний, суперечливий, уважний і надійний, які найчастіше зафіксовано в текстах електронних листів.